Кафедра інформатики

“Парта з комп'ютером - це пропуск у майбутнє,
за яке ми всі несемо відповідальність”

А.П.Єршов

Історія кафедри

Матеріально-технічна база

Наша школа має 2 комп’ютерні класи:

Перший – обладнаний комплектом УКНЦ-01 на базі ПК БК-0011 у 1990 році. Курс підтримується програмним забезпеченням розробленим науково-технічним підприємством “Альтернатива” (м.Барнаул). Комп’ютерний клас є базовим по даному виду техніки. Колись тут часто проводились обласні семінари вчителів інформатики, було чим поділитись з колегами, так як Носенко Валентина Михайлівна з власної ініціативи неодноразово їздила в Москву та Київ за програмним забезпеченням, за новими ідеями.

Крім того, у 1996 школа придбала один комп’ютер IBM PC на базі процесора PENTIUM-60 з матричним принтером. З його появою в школу прийшли нові інформаційні технології. На уроках при вивченні відповідних тем учням демонструються найсучасніші програмні продукти. Набути навички роботи з ними можна було в приватній комп’ютерній школі, що знаходиться поряд, в сусідньому кабінеті і має достатню технічну базу для того, щоб проводити навчання на рівні сучасних вимог.

Другий – оснащений десятьма комп’ютерами на базі процесора Celeron з частотою 733 МГц, оперативна пам’ять – 128 МБ. Потреба у використанні технічної бази комп’ютерної школи відпала.

Чого вдалося досягти

У 1991 році Носенко Валентина Михайлівна разом з Чубом Віталієм Григоровичем, тоді – вчителем інформатики СШ № 37 м. Полтави, почали викладати інформатику у 5 класі. Вони були першими у місті і зараз маємо досвід такої роботи. Тоді доводилось вибирати об’єкти вивчення самим, програму складати самим. Зараз методики вже відпрацьовані. І виявилось, що вони не помилились – говорили на уроках про інформацію, інформаційні процеси, писали, малювали, рахували, використовуючи комп’ютер, розробляли алгоритми для Робота.

Задоволення – працювати з дітьми середньої ланки. Оченята горять, все їм цікаво. Нікуди не треба поспішати, можна одну й ту ж тему вивчати доти, доки всі не зрозуміють.

За теорією розумового розвитку швейцарського психолога Ж.Піаже, 11-14 років – це фаза початку абстрактного мислення дитини. В цей час діти вже можуть зрозуміти принцип дії ЕОМ, з цікавістю вивчають алгоритміку.

До 1994 року, як того вимагали програми, у старших класах основна кількість годин у курсі відводилась на вивчення алгоритмізації та програмування, те що залишалось йшло на вивчення будови ЕОМ.

З 1995 року, скориставшись правом учителя дещо змінювати програму, за рахунок зменшення годин на алгоритмізацію та програмування, почали знайомити учнів з новими інформаційними технологіями – текстовим та графічним редакторами, електронними таблицями, базами даних. За основу було взято Пермську версію курсу. Зараз це вже закріплено у програмі М. І. Жалдака, яка вийшла у 1996 році.

У 1998-1999 н.р. до викладання інформатики залучився талановитий студент фізико-математичного факультету ПДПІ Бовсуновський Станіслав Васильович.

На курс інформатики у школі відводиться 144 години (по 2 години у 10 та 11 класах). Ще маємо по 1 год. на тиждень у класах розвивального навчання.

У старших класах вивчаються такі теми:

1. Введення в предмет

2. Людина та інформація

3. Вимірювання інформації

4. Знайомство з комп’ютером

5. ЕОМ та інформація

6. Інструменти нових інформаційних технологій

6.1. Знайомство з графічним редактором

6.2. Знайомство з текстовим редактором

6.3. Знайомство з музичним редактором

6.4. Знайомство з базами даних

6.5. Знайомство з електронними таблицями

6.6. Телекомунікації

6.7. Моделювання знань на ЕОМ

7. Розв’язування задач на ЕОМ.

8. Основи алгоритмізації та програмування

Центральним поняттям курсу є інформація, ми вивчаємо:

· як інформацію збирають;

· як зберігають;

· як передають;

· як оцінюють;

· як подають, кодують;

· автоматизацію роботи з інформацією на ЕОМ.

З поняттями алгоритм та виконавець алгоритму учні знайомляться при вивченні теми “Графічний редактор”. Текстовий, графічний, музичний редактори, СУБД, електронні таблиці – все це для учнів формальні виконавці, що працюють в командному режимі. Вони знають загальну схему знайомства з формальним виконавцем і особливості роботи з кожним.

Враховуючи те, що робота з комп’ютером, в основному, полягає в знайомстві з тим чи іншим формальним виконавцем, намагаємося замість заучування команд одного виконавця, навчити дітей освоювати нові програми.

Особливий акцент в курсі ОІОТ зроблено на освоєнні учнями всіх етапів розв’язування задачі за допомогою комп’ютера:

· побудова комп’ютерної моделі задачі;

· розробка алгоритму;

· вибір середовища для розв’язування задачі;

· переклад алгоритму на мову програмного середовища;

· проведення комп’ютерного експерименту;

· аналіз результату.

Теми “Розв’язування задач на ЕОМ” і “Основи алгоритмізації та програмування” вивчаються в 11 класі. Вони тісно переплітаються. Задачі намагаюсь підбирати “життєві”, погано поставлені, які потребують побудови комп’ютерної моделі.

Комп’ютерна модель задачі – це модель задачі, розроблена для виконавця, імітованого на ЕОМ.

Модель задачі – це припущення, на яких основана модель, вихідні дані, результат, а також зв’язок між ними.

Мова програмування для нас не являється самостійним об’єктом вивчення, вона лише засіб для розв’язування задачі на ЕОМ. Бейсик-система - це також формальний виконавець, що працює, як в програмному, так і в командному режимі.

Згодні з кандидатом фіз.-мат. наук Шафріним в тому, що сучасне програмування не може бути предметом вивчення в загальноосвітній школі. А кустарне стає непотрібним і навіть неможливим.

Намагаємося працювати так, щоб знання, отримані учнями в школі на уроках інформатики, були затребувані в майбутньому, стали їм в нагоді.

Весь час у пошуку

Зміст предмета ОІОТ досить динамічно змінюється. Не вщухають дискусії на тему: “Чому і як вчити школярів на уроках інформатики?” Основний інструмент інформатики – комп’ютер, так швидко удосконалюється, так швидко з’являються нові програмні продукти, що шкільний курс інформатики за ними не вженеться.

Ми вбачаємо вихід у пошуку інваріантних, “надкомп’ютерних” основ курсу, які дадуть йому статус фундаментальної учбової дисципліни. Безумовно, комп’ютер та інформаційні технології ще довго будуть складати “класику” інформатики і треба робити все можливе, щоб знайомити з ними учнів.

Зараз існують різні наукові школи, які виробляють свої підходи до викладання. Вивчаємо досвід Московської, Єкатеринбурзької (Свердловської), Санкт-петербурзької та Пермської наукових шкіл.

Всі вони сходяться на тому, що викладання по базовому курсу повинно вестись у двох напрямках:

· загальноосвітньому (знайомство з фундаментальними поняттями інформатики)

· прагматичному (отримання практичних навичок роботи на ЕОМ).

Зараз в Росії розроблено курс “Інформатика - 2000” з 1-го по 9-й клас (автори А.В. Горячев та А.С.Лєснєвський), в якому інформатика розглядається як наука про інформаційно-логічні моделі.

Пропонується формувати в учнів вміння проводити аналіз дійсності для побудови інформаційної моделі та зображення її на системно-інформаційній мові.

Справа в тому, що з початку ХХ століття почала оформлятися нова, системно-інформаційна картина світу, в якій основна роль відводиться не окремим фактам, а системі в цілому та інформаційним процесам, що проходять всередині цієї системи. Ця потужна інтелектуальна хвиля захопила практично всі області людського знання: від математики та біології до філософії, мовознавства та літератури, а сама системно-інформаційна мова стала своєрідною латинню сучасної науки. Інформатика є дисципліною, в якій системно-інформаційна картина світу отримує максимальний розвиток.

Таке вивчення не потребує комп’ютера, може проходити в будь-якій школі і має не тільки прикладне, а й загальноосвітнє значення.

Про це писав ще у 1987 році ідеолог інформатики, кандидат фізико-математичних наук В.К.Білошапка в статті “О языках, моделях и информатике”: “Предметом вивчення інформатики є нова системно-інформаційна мова, призначена для опису моделей (і відповідно самі ці моделі як конструкції мови), а методом (що визначає її використання) - формалізація”.

1989 рік. Знову читаємо у Білошапки “… уміння використовувати комп’ютер для розв’язування практичних (не програмістських) задач ґрунтується на глибокому розумінні змісту ланок основного технологічного ланцюжка розв’язування (об'єкт - модель - алгоритм - програма - результат) і відношень між ними. Ключем же до уміння правильно й ефективно використовувати комп'ютер є розуміння відношення «об'єкт - модель»”.

В цьому ж напрямку працює зараз автор відомого підручника з інформатики Гейн А.Г., а також доктор пед. наук, професор С.А. Бешенков (м. Москва). Вони стали авторами підручника інформатики нового покоління, який видано у Свердловську.

Добре було б:

· навчити дітей робити вибір з суперечливої інформації;

· навчити, як не допустити у власну свідомість інформаційний “вірус”;

· необхідно формувати навички організації доступу до інформації, накопиченої людством. Адже об’єм доступної громадянину ХХІ століття інформації збільшиться на багато порядків, форми подання та методи доступу до неї неодмінно будуть відрізнятись більшим різноманіттям, вміння працювати з інформаційними інфраструктурами буде багато в чому визначати соціальний статус індивідуума.

Тож є над чим працювати найближчим часом.

Носенко Валентина Михайлівна

Учителю! В школу нині
Яке ти приніс їм диво?
Очата - і карі, і сині -
Всміхаються так правдиво.
Так щиро пізнати хочуть
Усе вони до краплини!
А як збайдужіють очі,
А як спохмурніють очі -
Хто буде у тому винен?

Т. Коломієць

Вчитель інформатики, спеціаліст вищої категорії. В школі працює з 1990 року. Загальний стаж роботи з ЕОМ – 23 роки.

Закінчила Харківський політехнічний інститут у 1975 році.

Валентина Михайлівна – творчий, ініціативний педагог. Вона завжди в пошуку чогось нового. За її ініціативою в школі було започатковано викладання інформатики з 5 класу.

Вчитель вбачає вихід в пошуку інваріантних, “надкомп’ютерних” основ курсу, які дадуть йому статус фундаментальної учбової дисципліни. Паралельно вона намагається створити умови для знайомства учнів з найсучаснішими інформаційними технологіями. Нещодавно з цією метою почала проводити практичні заняття школярів на сучасних комп’ютерах Полтавської комп’ютерної школи. Учні отримали змогу познайомитись з сервісними функціями Internet.

Мокляк Володимир Миколайович

"Зацікавити учнів до вивчення матеріалу - це означає дати їм ґрунтовні знання. Адже сильний стимул до навчання підвищує рівень засвоєння матеріалу"

Закінчив школу в 1998р. з золотою медаллю. У 2003 закінчив Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, отримавши два дипломи з відзнакою: один за спеціальністю "Математика і фізика", другий екстерном за спеціальністю "Інформатика". Працюю в ЗНЗ №38 з 1 вересня 2003р. учителем інформатики.

У своїй роботі прагну знайти індивідуальний підхід до учнів, намагаюся створювати на уроках проблемні ситуації. Кожен учень - це неповторна особистість, її треба розвивати, треба вміти знайти "ключик" до кожного учня.

Основну свою мету бачу в тому, щоб навчати учнів використовувати комп'ютер як помічника у своїй роботі, а також щоб він став одним із засобів розвитку їх логічного мислення. Адже комп'ютер - це помічник людині, а не людина - його обслуговуючий персонал.

Сайт управляется системой uCoz