Кафедра математики

Щоб творити великі справи, не потрібно бути найбільшим генієм; не потрібно бути вищим за людей, потрібно бути разом з ними.

Шарль Луи де Секонда      

"Життя прекрасне двома речами: можливістю вивчати математику й можливістю викладати її."

С. Пуассон      

Гулідова Людмила Ігорівна

Доводи, до яких людина
додумується сама,
звичайно переконують її більше, ніж ті,
які прийшли в голову іншим.

Б. Паскаль       

Ознайомившись з роботою своїх колег — вчителів початкових класів СШ № 38, я зацікавилась ідеями розвівального навчання за системою Д.Б.Ельконіна–В.В.Давидова і з 1996 року почала навчання у Центрі психології і методики розвівального навчання в м. Харкові.

В 1997-1998 навчальному році розпочала викладання математики в класах РН. Прагну до того, щоб навчально-виховний процес відповідав потенційним можливостям і потребам учнів, а вивчення математики стало багатогранним, емоційно багатим, стимулювало інтенсивний розвиток школярів.

На уроках намагаюся створити проблемну ситуацію (найчастіше так, ніби вона виникає сама по собі), вислухати думку кожного учня, привчити їх до самостійної роботи, порівняння своїх думок з думками товаришів, вибирати найраціональніший спосіб розв’язання задачі. Роботу на уроці планую так, щоб діти працювали не для оцінки, не боялися висловити свою гіпотезу, висновок, використовуючи уміння і знання, які вже отримали раніше, для розв’язання різних задач: навчально-дослідницьких, навчальних і часткових.

З цією метою проводжу різні типи уроків:

·    постановки навчальної задачі;

·    аналізу;

·    моделювання та перетворення моделі;

·    контролю знань і умінь;

·    оцінки результату.

Використовую дослідницькі методи навчання, групову, парну та самостійну форми роботи, намагаюся створити ситуацію успіху на кожному уроці. Формування в учнів вміння проводити рефлексію суттєво зменшує можливість повторення власних помилок.

Все це розвиває мислення учнів, їх інтелект, вміння спілкуватися з іншими, допомагає дітям активно включатися в навчальний процес, міркуючи над тим як розв’язати задачу, як уникати помилок і навчити інших розв’язувати та складати такі ж задачі, а також не боятися нетрадиційних завдань.

Все це дозволяє учням 5 класу засвоїти значну частину програмового матеріалу з математики за 6 клас, успішно виконувати відповідні підсумкові контрольні роботи, а учням 6 класу формувати міцну базу для вивчення алгебри та геометрії.

Значну увагу приділяю розв’язанню задач на дроби, %, концентрацію, сплави, суміші та рух. Заохочую учнів за розв’язання однієї і тієї ж задачі різними способами.

На уроці намагаюся дотримуватися оптимального навантаження на кожного учня, враховувати це і при визначенні домашнього завдання.

Основною метою своїх уроків бачу формування в учнів стійкого бажання вивчати математику та міцних умінь, знань і навиків.

Бобрищева Валентина Іванівна

Від викладача математики й у вищій, і в середній школі вимагається не тільки міцне знання науки, яку він викладає. Добре викладати математику може лише людина, що сама нею захоплена і сприймає її як живу науку, що розвивається.

А.М. Колмогоров    

Учитель математики СШ №38 м. Полтави Бобрищева Валентина Іванівна орієнтується на принципи розвиваючого навчання: на високому рівні складності, в швидкому темпі, з випередженням теорії, при умові усвідомлення учнями своїх навчальних можливостей.

Відмінні риси, які визначають стиль діяльності Валентини Іванівни - глибоке володіння математикою, живість розуму, математична і педагогічна інтуїція, великий творчій потенціал.

Її основна мета - навчити учнів вчитися, критично оцінювати та усвідомлювати навколишній світ.

Вивчення нового матеріалу Валентина Іванівна здійснює логічно завершеними блоками, розбитими на окремі самостійні частини. Як правило, після пояснення слідує добре продумана цілісна система запитань, усних вправ, яка забезпечує зворотний зв’язок з учнем.

Організація процесу засвоєння знань включає різні види діяльності, серед яких провідне місце займає самостійна робота.

Уроки Бобрищевої В.І. глибокі за змістом і різні за методами навчання. Система класних занять включає такі типи уроків: лекція, урок розв’язування ключових задач, урок навчальних задач, консультація, залік, контрольні роботи, урок аналізу результатів контрольних чи самостійних робіт.

Основним у своїй роботі Валентина Іванівна вважає врахування психологічних особливостей у процесі розвитку математичного мислення і на цій основі здійснює зовнішню та внутрішню диференціацію.

Постійна увага приділяється формуванню практичних навичок. Як правило, набирається визначений мінімум задач, вправ і наперед формулюються вимоги до учнів по оволодінню цим мінімумом (це так звані ключові завдання, в ході розв’язку яких учні можуть оволодіти основними навчальними уміннями). На наступних уроках учитель диференціює завдання. Учні вибирають за бажанням завдання, які, як вони самі вважають, можуть розв’язати самостійно. Вчитель проводить консультації, підбирає додаткові, більш складні завдання, а в кінці вивчення теми проводиться залік, контрольна робота.

Важливою частиною процесу засвоєння є організація домашньої самостійної роботи учнів. Вона включає в себе глибоке вивчення та опрацювання теорії, обов’язкове розв’язування вправ з підручника і зі “Збірника задач з математики для вступу в ВТУЗИ“, (під ред. М.І.Сканаві), рекомендується додаткова література по даній темі із різних питань, які виходять за рамки програми.

Всі випускники Бобрищевої В.І. успішно складають вступні екзамени до вищих навчальних закладів і успішно там навчаються.

За підсумками анкетування серед студентів вищих навчальних закладів України Валентині Іванівні за 1997 рік присуджено грант Соросівського Вчителя Фондом Сороса.

Цапович Жана Миколаївна

"Завжди шукай"

У шкільні роки найбільше полюбляла літературу, фізкультуру, з нею ж і збиралася пов'язати своє майбутнє життя, хоча вчителем стати не планувала. Про те, що зараз вона педагог не шкодує а ні трохи. Вважає, що у неї  дуже висока мета - навчити дитину мислити і аналізувати. Методика її надзвичайно древня але і понині незмінна завдяки своїй результативності: "Кнут і пряник" - когось треба похвалити й заохотити іншому частіше робити зауваження.

Робота Жани Миколаївни, звичайно ж, не має обмежень, як не мають обмежень знання, адже знати все не може ніхто. І сама вона полюбляє поламати голову над чимось складним і заплутаним. До роботи своєї не рідко відносяться з гумором, говорячи, що якщо, наприклад, у когось з її учнів буде безсоння, то можна обійтися і без таблеток. Варто лише покликати "казкарку бабусю - Жану", яка розкаже цікаву прецікаву історію про біном Ньютона чи схему Бернуллі. Метод, на її думку, - унікальний і безвідмовний.

Також любить Жана Миколаївна розповідати дитячі "перли" "Так, наприклад, чи знаєте Ви, що таке кут? Хтось одразу ж скаже", що "це геометрична фігура, яка складається із двох променів, що виходять з однієї точки" і одразу ж помилиться. Виявляється що "Кут - це два промені, які належать один одному!" Цікаво? Беззаперечно навіть романтично!

А чи доводилось Вам виходити на люди із ложкою в халяві чобота, до того ж  на урок до власних учнів? Жані Миколаївні доводилось. Її чотирирічний син Сашко (зараз, до речі, він же бравий парубок) полюбляв гратися посрібленими кавовими ложками і разу додав до матусиного чобота таку собі прикрасу: приладнав ложечку. Як Ви розумієте Жана Миколаївна, одягаючись, нічого не помітила .

А тепер уявіть собі картину: урок математики. Серйозна тема. Учитель сидить за столом - усі уважно слухають, варто ж йому підійти до дошки - увесь клас здавлює в собі сміх. Не розуміючи у чому справа, до кінця уроку Жана Миколаївна усе пояснювала сидячи.

На перерві одна учениця поцікавилася, навіщо ж на чоботові ложечка. Відповідь була достойною: "А я, як бравий солдат, завжди ношу за своєю халявою ложку!!!"

Бовсуновська Вікторія Іванівна

Працює в середній школі № 38 м. Полтави з дня її відкриття, з 1990 року. А починала вчителем фізики та математики Старосолотвинської середньої школи Бердичівського району Житомирської області, куди приїхала за направленням після закінчення Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка у 1976 році. Потім були середні школи №18 і 16 м. Полтави. І ось уже 24-й рік на освітянській ниві.

Математика – наука надзвичайно важка для школяра. Проте засвоєння нових математичних понять не вимагає більшої кмітливості, ніж вивчення поезії, іноземної мови тощо.

Щоб добре її знати треба мислити конкретними і абстрактними категоріями. Жодна наука так не розвиває мислення дітей, просторову уяву, як математика.

Для того, щоб математичні образи стали більш привабливими для дітей, Вікторія Іванівна використовує різноманітні методи навчання, вивчає своїх вихованців, їх здібності, нахили, уподобання, ніколи не забуває про розвиток їх творчих здібностей, про активізацію їх мислення, диференційовано підходить до процесу навчання, тобто враховує індивідуальні особливості школярів, рівень організації їх діяльності, здатність до самостійних узагальнень та пошуків.

Використання учителем диференційованого підходу до учнів на уроках математики вже не перший рік дало чималі результати і користь для учнів: значно покращилась їх робота на уроці; вони краще усвідомлюють поставлені задачі, так як працюють на посильному для себе рівні; їх самооцінка стає більш реальною.

Вони розвиваються!

Піскун Ніна Олександрівна

"Роль математики в сучасній науці невпинно зростає. Математика дає великі можливості для навчання учнів методом наукового прогнозування діяльності людини , явищ і процесів природи і суспільства. Зростаюча роль математики становить перед школою задачу ефективної допомоги учням в оволодінні навчальним матеріалом і властивим цьому предмету стилем мислення.

В психолого-педагогічній літературі достатньо точно обґрунтовано положення про те, що в процесі навчання необхідно виділяти дві самостійні, але взаємопов'язані задачі: оволодіння учнями змістом того чи іншого предмету і цілеспрямоване формування у них прийомів розумової діяльності.

Необхідно домагатися високого рівня мислення, с тим щоб учні могли в подальшому розширювати і поглиблювати свої знання, застосовувати їх в суміжних областях, знаходити розв'язки в нових ситуаціях. В зв'язку з цим важливо навчити учнів мислити, сформувати у них вміння аналізувати і співставляти факти, робити узагальнення.

Математика як навчальний предмет містить багатий матеріал для учіння школярів співставленню і узагальненню фактів. Учитель повинен виявляти такий матеріал і використовувати його в процесі викладання.

Так, наприклад, при вивченні графіків елементарних функцій корисно звертати увагу учнів на наявність у деяких з них осей симетрії, центра симетрії і на можливість використання цього факту для побудови графіків.

Для узагальнення і систематизації знань особливо  цінними є ті розділи курсу, в яких учні з нових позицій осмислюють раніше вивчений матеріал. Наприклад, розділ "Властивості відношень" (6-ий клас), "Важливі векторні рівності" (9-10-ті класи). При підготовці до пояснення нового матеріалу необхідно просліджувати зв'язок його з раніше вивченим. Учителю слід продумати систему запитань, що дають змогу направити думку учня в потрібному напрямку, зробити учнів активними учасниками в відкритті нових положень, нових зв'язків та закономірностей.

Важливо привчити учнів по закінченню розв'язання повернутися до умови і осмислити відповідь. Доцільно заохочувати учнів, що знайшли раціональний шлях розв'язування тієї чи іншої задачі, показувати решті переваги цього способу. Навіть найкращий спосіб залишить слід у свідомості учнів тільки коли він представлений учителем достатньо ефективно, яскраво, а не просто повідомлений."  

Шило Валентина Володимирівна

"Учитель мусить бути творцем.

А якщо його праця лише ремесло, тоді

немає в світі тяжчого ремесла"

А. Дістервег

Моє педагогічне кредо - вчити дитину вчитися. Щоб успішно навчити учнів, кожен учитель, безперечно, повинен добре знати свій предмет. Але цього не досить.

Учитель повинен знати не тільки, чого навчати учнів, а й як навчати: знати різні методи формування понять, доведення теорем, розв'язання задач, знати переваги і недоліки кожного методу, уміти передбачати, як той чи інший метод сприймають учні які помилки вони допускають, як їх виправити і т. ін.

 Характерною рисою моєї роботи є розвиток мислення учнів, починаючи з 5 класу. для цього приділяю спеціальну увагу формуванню в учнів загального підходу до розв'язування задач. З цією митою ретельно аналізую формування задачі, шляхи пошуку розв'язувань, а після виконання розв'язання аналізую особливості обраного способу, даю орієнтири ознак задач, які доцільно розв'язувати цим способом.

При вивченні нового матеріалу в старших класах використовую лекційно-практичну форму навчання, уроки-заліки. Це дає змогу швидким темпом викласти теоретичний матеріал певної теми.

Застосовую задачі з практичним змістом економічного характеру, які відбивають проблеми збереження оточуючого середовища.

Усні вправи є одним із випробуваних засобів, які сприяють кращому засвоєнню курсу математики в середній школі. Вони розвивають в учнів уважність, спостережливість, ініціативу, підвищують дисципліну і збуджують інтерес до роботи.

Після пояснення навчального матеріалу організовую роботу з формування вмінь і навичок за допомогою різних форм організації навчальної діяльності учнів, широко використовуючи ігрові та проблемні ситуації.

Я люблю дітей і прагну навчити їх тому, що знаю сама. Весь час підтримую у них зацікавленість і потяг до математики. 

Цьому підпорядкована моя методика.

Боровська Світлана Іванівна

Перш за все потрібно навчити учня мислити самостійно, адже ця якість лежить в основі будь-якої творчої діяльності

Ш. Амонашвілі