афедра початкових клас≥в

≈колог≥¤ душ≥,

еколог≥¤ природи

¬се мудре вже придумане ран≥ше. —кладн≥сть пол¤гаЇ в тому, щоб краще все зрозум≥ти.

≤. √ьоте

≥льчевська ¬алентина ¬асил≥вна

≥льчевська ¬алентина ¬асил≥вна в 1968 роц≥ зак≥нчила ’арк≥вське педагог≥чне училище ≥ розпочала педагог≥чну роботу в с≥льськ≥й школ≥. ¬ 1975 роц≥ зак≥нчила ѕолтавський державний педагог≥чний ≥нститут ≥м. ¬.√. ороленка

« перших дн≥в роботи вчител≥в ≥льчевську ¬. ¬. в≥др≥зн¤Ї велика працелюбн≥сть, в≥дверт≥сть, любов до д≥тей, пост≥йний пошук ефективних форм навчанн¤ ≥ вихованн¤ учн≥в, використанн¤ на уроках всього нового, передового.

”досконаленн¤ роботи початковоњ школи може бути забезпечено, коли реал≥зуЇтьс¤ гуман≥стична направлен≥сть вс≥Їњ системи навчанн¤, ¤ка повинна про¤вл¤тис¤ в поваз≥ до особистост≥ дитини, в розвитку творчост≥, самост≥йност≥, враховуючи ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥ в процес≥ засвоЇнн¤ знань.

«асобами навчанн¤ ≥ вихованн¤ у вс≥х видах роботи на њњ уроках Ї зразки культури. ќсновним методом Ї орган≥зац≥¤ особистих предметних д≥й учн≥в у засвоЇнн≥ цих зразк≥в у процес≥ зм≥стовного д≥алогу м≥ж учителем ≥ д≥тьми, м≥ж самими д≥тьми. ќсновною одиницею сп≥льноњ д≥¤льност≥ на уроках Ї обТЇднанн¤ учн≥в у групи 4 Ц 5 чолов≥к. ≤ ¤к рад≥Ї вона, коли бачить палаюч≥ оч≥ учн≥в, Ул≥сФ п≥дн¤тих рук, рад≥Ї тому, що встигла вкласти в д≥тей ст≥льки багатющоњ ≥нформац≥њ. ¬≥дпов≥д≥ њњ учн≥в ч≥тк≥, грамотн≥.

–оботу в парах ≥ групах використовуЇ у своњй практиц≥ дуже часто. ¬ результат≥ школ¤р≥ активно включаютьс¤ в навчальний процес, працюють б≥льш захоплено, вчатьс¤ сп≥лкуванню, конструктивному д≥алогу. ” них виробл¤ютьс¤ навички сп≥льноњ роботи. “≥льки групова робота д≥тей даЇ можлив≥сть побачити один одного ближче, д≥знатис¤ один про одного б≥льше, викликати ц≥кав≥сть. ј ц≥кав≥сть, ¤ку вони хочуть виховати, передбачаЇ свободу.

ћатер≥ал до уроку готуЇ доступний ус≥м, даЇ дитин≥ можлив≥сть вибору свого завданн¤ ¤к дл¤ д≥вчаток ≥ хлопчик≥в окремо, так ≥ по характеру труднощ≥в. ќбТЇм матер≥алу, п≥д≥браного до уроку зб≥льшуЇтьс¤ не за рахунок багаторазового повторенн¤ однотипних вправ, а за рахунок включенн¤ в нього р≥зновидних, нетрадиц≥йних завдань, по аналог≥њ з ¤кими д≥ти не т≥льки придумують своњ, але й м≥ркують над тим, ¤к навчити ≥нших придумувати так≥ завданн¤.

«апитанн¤ми супроводжуютьс¤ практично вс≥ њњ види роботи, бо вважаЇтьс¤, що навчити дитину ставити запитанн¤, значить, навчити учитис¤ Ц учити себе.

Ќовий зм≥ст навчальноњ осв≥ти ≥ метод його реал≥зац≥њ вимагаЇ вчител¤ нового типу, ¤кий волод≥Ї принципово новою технолог≥Їю, основною задачею ¤коњ Ї не передача знань учн¤м, а орган≥зац≥¤ власноњ д≥¤льност≥ учн≥в по оволод≥нню способами анал≥зу ≥ узагальненн¤ навчального матер≥алу.

ќволод≥нн¤ вчителем принципово новою системою навчанн¤ вимагаЇ, перш за все, психолог≥чноњ п≥дготовки вчител¤.

≥льчевська ¬. ¬. в≥дчула потребу в оволод≥нн≥ саме ц≥Їю системою навчанн¤ ≥ зробила активн≥ кроки в цьому напр¤мку, викликала ц≥кав≥сть до своЇњ роботи в ≥нших колег. ¬она навчаЇтьс¤ в ’арк≥вському центр≥ психолог≥њ ≥ методики розвивального навчанн¤.

ѓњ уроки завжди Ї в≥дкритими дл¤ вчител≥в област≥, директор≥в шк≥л та прац≥вник≥в методичних каб≥нет≥в, студент≥в педагог≥чного ≥нституту та педучилища, батьк≥в.

÷≥леспр¤мован≥сть, захопленн¤, вимоглив≥сть перш за все до себе, готовн≥сть прийти на допомогу в будь-¤ку хвилину, бажанн¤ зробити ¤комога б≥льше, здобули вчителю глибоку повагу колективу школи ≥ батьк≥в.

Ѕухарова ќльга ћихайл≥вна

Ѕухарова ќльга ћихайл≥вна розпочала педагог≥чну роботу в 1984 роц≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ ’арк≥вського ƒержавного педагог≥чного ≥нституту ≥м. √.—. —ковороди

« перших дн≥в роботи вчител≥в Ѕухарову ќ. ћ. в≥др≥зн¤Ї велика працелюбн≥сть, в≥дверт≥сть, любов до д≥тей, пост≥йний пошук ефективних форм навчанн¤ ≥ вихованн¤ учн≥в, використанн¤ на уроках всього нового, передового.

Ѕухарова ќ. ћ. в≥дчула потребу в оволод≥нн≥ саме ц≥Їю системою навчанн¤ ≥ зробила активн≥ кроки в цьому напр¤мку, викликала ц≥кав≥сть до своЇњ роботи в ≥нших колег. ¬она навчаЇтьс¤ в ’арк≥вському центр≥ психолог≥њ ≥ методики розвивального навчанн¤.

ярошенко Ћариса ќлександр≥вна

"Ќ≥коли не вважай, що ти все знаЇш, що тоб≥ н≥чому вчитис¤"

ћ. ƒ. «ел≥нський

¬читель початкових клас≥в, спец≥ал≥ст, вихователь вищоњ категор≥њ.

«ак≥нчила ’арк≥вський педагог≥чний ≥нститут ≥м. √. —. —ковороди у 1986 р.

—таж роботи 24 роки.

√айдук ≤рина ≤ван≥вна

¬ихованн¤ справжнього громад¤нина неможливе без глибокого знанн¤ мови, ≥стор≥њ, звичањв ≥ традиц≥й р≥дного народу.

¬читель початкових клас≥в, спец≥ал≥ст першоњ категор≥њ.

«ак≥нчила ’арк≥вський державний педагог≥чний ≥нститут.

—таж роботи 25 рок≥в.

ћоргун ќксана ≤ван≥вна

ѕотр≥бно вчити д≥тей самому вм≥нню вчитис¤.

√.ќ. ÷укерман

¬читель початкових клас≥в, спец≥ал≥ст першоњ категор≥њ.

«ак≥нчила ѕолтавський педагог≥чний ≥нститут ≥м. ¬. √. ороленка у 1992.

—таж роботи 17 рок≥в.

равченко ќлена ¬олодимир≥вна

” дитинств≥ людина повинна пройти емоц≥ональну школу - школу вихованн¤ добрих почутт≥в.

¬. ќ. —ухомлинський

‘ормуванн¤ здоровоњ, вихованоњ, вдумливоњ дитини

“ворч≥ пошуки нового, неординарний п≥дх≥д до процесу навчанн¤ та вихованн¤ характеризують равченко ќлену ¬олодимир≥вну, вчител¤ початкових клас≥в —Ў є38 м. ѕолтави. ожний урок побудований так, що д≥ти в≥дчувають себе досл≥дниками, мають змогу з≥ставл¤ти, пор≥внювати, шукати ≥ знаходити ≥стину.

ќлена ¬олодимир≥вна глибоко про≠никаЇ в ≥ндив≥дуальн≥сть, внутр≥шн≥й св≥т кожного учн¤, в≥дшукуЇ т≥ методичн≥ шл¤хи, ¤к≥ б спри¤ли його збагаченню ≥ розвитку.

¬читель формуЇ у д≥тей знанн¤, ум≥нн¤ ≥ навички, передбачен≥ програмою, але дуже важливим вважаЇ розкривати зд≥бност≥ кожного, бажанн¤ ≥ вм≥нн¤ вчитис¤, в≥дчувати рад≥сть п≥знанн¤.

ƒругий р≥к ќлена ¬олодимир≥вна працюЇ над темою Ђјктив≥зац≥¤ п≥знавальноњ активност≥ п≥д час написанн¤ творуї. ”крањнська мова - душа нашого народу, ≥ в процес≥ нац≥онального в≥дродженн¤ њй належить особливе м≥сце.

¬чителька будуЇ своњ уроки з мови так, щоб вони були зм≥стовними, ц≥кавими, а в п≥дсумку - виховними.

‘ормуючи культуру мовленн¤, в≥дпрацьовуючи њњ, вчитель спин¤Їтьс¤, насамперед, на розгл¤д≥ стил≥стичноњ рол≥ речень за метою висловлюванн¤ (розпов≥дних, питальних, спонукальних) ≥ за ≥нтонац≥Їю (неокличних ≥ окличних). ћета ц≥Їњ роботи - розкрити перед учн¤ми виражальн≥ можливост≥ кожного типу речень, навчити д≥тей використовувати њх у своЇму мовленн≥ дл¤ посиленн¤ емоц≥йност≥ ≥ виразност≥ висловлюванн¤.

ƒл¤ кожного досв≥дченого педагога не таЇмниц¤, що молодший школ¤р в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д дорослоњ людини не обс¤гом знань ≥ вм≥нь. ÷е в≥дм≥нн≥сть ¤к≥сна: в≥н про все судить по-своЇму, бачить, оц≥нюЇ по-своЇму, у нього ≥нша лог≥ка, а не просто Ђменш лог≥чнаї, н≥ме у вчител¤ або батьк≥в. ≤ те нове, що в≥дкривають дитин≥ у школ≥, - це не Ђдоважокї, а кардинальна перебудова њњ досв≥ду, в результат≥ ¤коњ й з'¤вл¤Їтьс¤ новий, розумний погл¤д на св≥т.

÷≥кавим в нењ Ї метод груповоњ роботи над текстом. ƒ≥ти пишуть невеличкий текст, пот≥м ус≥ читають написане ≥ сам≥ знаход¤ть найц≥кав≥ший фрагмент, над ¤ким пот≥м ≥ працюють п≥д кер≥вництвом учител¤. ƒругий вар≥ант - учн≥ принос¤ть з собою написаний вдома тв≥р. ожен на уроц≥ читаЇ св≥й ≥ разом визначають найц≥кав≥ший та працюють над ним.

”читель працюЇ творчо, вносить новизну, ориг≥нальн≥сть у свою щоденну роботу. Ќайкращ≥ твори д≥тей про Ђ—в≥т навколо насї з≥бран≥ у клас≥-каб≥нет≥. ÷≥ твори д≥ти писали п≥сл¤ екскурс≥й у поле, л≥с, луки. “ут бачимо твори: Ђ ошик з кв≥тамиї, Ђ—амотн¤ соснаї, Ђ¬≥чний вогоньї. ўоб збагатити д≥тей красою, мелод≥йн≥стю украњнського слова, класовод на баз≥ свого каб≥нету створив гурток Ђ—лово калиновеї. –≥зноман≥тн≥ види д≥¤льност≥ на зан¤тт¤х гуртка розширюють знанн¤ д≥тей про слово, його походженн¤, правильне вживанн¤, прищеплюють любов до ≥стор≥њ украњнськоњ культури.

ƒух дов≥р'¤ ≥ п≥днесенн¤ в≥д сп≥льних в≥дкритт≥в, знах≥док, здобутк≥в пануЇ в клас≥ на кожному уроц≥ р≥дноњ мови.

ќлена ¬олодимир≥вна пост≥йно допомагаЇ вихованц¤м у розвитку адекватного, позитивного у¤вленн¤ про своњ можливост≥. ¬она доброзичливо та з увагою ставитьс¤ до творчоњ д≥¤льност≥. “≥льки поважаючи власну своЇр≥дн≥сть, можна побачити ≥ розвинути ≥ндив≥дуальн≥ зд≥бност≥ дитини. ¬читель вибираЇ д≥йов≥ методи ≥ндив≥дуального п≥дходу, з'¤совуЇ, чому дитин≥ не даЇтьс¤ читанн¤, письмо чи математика ≥ на основ≥ анал≥зу допомагаЇ њй. ласовод вм≥ло зм≥нюЇ ставленн¤ до учн¤ в≥дпов≥дно до найменших зрушень у його повед≥нц≥, в≥дзначаЇ все позитивне, що з'¤вл¤Їтьс¤ у д≥¤х, вчинках вихованц¤. ¬она прагне, щоб њњ учн≥ любили все живе ≥ прекрасне, бо через любов ≥ формуютьс¤ справжн≥ гуманн≥ почутт¤.

ќлена ¬олодимир≥вна прид≥л¤Ї велику увагу робот≥ з батьками, вони њњ велик≥ пом≥чники у створенн≥ каб≥нету. Ќе скаржитьс¤ батькам, не робить зауважень без причин, не записуЇ у щоденник невт≥шн≥ записи, вважаЇ, що так учити ≥ виховувати значно легше ≥ результативн≥ше. ≥нцевою метою у своњй робот≥ вважаЇ-формуванн¤ здоровоњ, вихованоњ, вдумливоњ дитини.

ћекешк≥на √анна як≥вна

—таж роботи 12 рок≥в. ” школ≥ працюЇ з 1992р.

«ак≥нчила ѕолтавський державний педагог≥чний ≥нститут.

¬читель молодших клас≥в вищоњ категор≥њ.

ЌефедьЇва “ет¤на Ѕорис≥вна

—таж роботи 22 рок≥в. ” школ≥ працюЇ з 1981р.

«ак≥нчила ѕолтавський державний педагог≥чний ≥нститут.

¬читель молодших клас≥в вищоњ категор≥њ, вчитель-методист.

ѕархоменко ќлена Ѕорис≥вна

—таж роботи 15 рок≥в. ” школ≥ працюЇ з 1989р.

«ак≥нчила ѕолтавський державний педагог≥чний ≥нститут.

¬читель молодших клас≥в вищоњ категор≥њ.

Сайт управляется системой uCoz