афедра рос≥йськоњ мови та л≥тератури, заруб≥жноњ л≥тератури

Ќевдача - не злочин; злочинно ставити перед собою ц≥л≥ нижче своњх можливостей.

Ћоуелл        

≤ванова ќльга ‘едор≥вна

ѕобутуЇ думка, що без людських емоц≥й н≥коли не бувало, нема ≥ бути не може людського шуканн¤ ≥стини. ÷е положенн¤ ц≥лком стосуЇтьс¤ ≥ вивченн¤ л≥тератури. ”сп≥шне виконанн¤ в≥дпов≥дальних ≥ складних завдань, поставлених при вивченн≥ художн≥х текст≥в, можливе лише тод≥, коли вчитель зважаЇ на емоц≥йно-естетичну природу мистецтва слова, широко використовуЇ у своњй практиц≥ виразне читанн¤, методи та прийоми, що спри¤ють розвитку в≥дтворюючоњ ≥ творчоњ у¤ви, емоц≥йноњ сфери ≥ самост≥йноњ розумовоњ д≥¤льност≥ учн≥в.

”роки розвитку творчих зд≥бностей збагачують емоц≥йний св≥т учн≥в, розвивають образну памТ¤ть, у¤ву, естетичний смак, розумов≥ зд≥бност≥, художнЇ мисленн¤, зб≥льшують потребу творчоњ прац≥, п≥двищують культуру усного ≥ писемного мовленн¤.

ѕровод¤чи так≥ уроки, доц≥льно використовувати краЇзнавчо- народознавчий матер≥ал, бо саме в≥н допомагаЇ формувати нац≥ональну св≥дом≥сть д≥тей, спри¤Ї зростанню ≥нтелектуального потенц≥алу ≥ вчител¤, ≥ учн≥в.

ўоб збудити творчий потенц≥ал, вм≥ти з≥ставл¤ти, образно мислити бажано використовувати тексти-опори. “ак, при вивченн≥ поеми ≤.ƒрача У„орнобильська мадоннаФ п≥д≥брати такий наб≥р текст≥в-опор, ¤кий допомагаЇ провести паралель м≥ж мат≥рТю-землею ≥ р≥дною мат≥рТю, м≥ж трагед≥Їю, що сталас¤ в житт≥ Ц художн≥м твором. ¬се залежить в≥д творчост≥ вчител¤.

ј.ћакаренко вважав, що кожна людина може в≥дчути себе особист≥стю т≥льки через сп≥лкуванн¤, тобто взаЇмод≥ю м≥ж людьми. √уманна взаЇмод≥¤, на його думку, повинна грунтуватис¤ на почутт¤х шани до матер≥, свого ≥ чужого роду, родоводу, поваги до народних традиц≥й, обр¤д≥в, любов≥ до отчого краю. —аме на¤вн≥сть родинних почутт≥в змушуЇ людину бути потр≥бною, творити на рад≥сть ≥ншим. ÷¤ думка сп≥взвучна з осмисленн¤м вихованн¤ особистост≥ незалежноњ ”крањни ≥ формуванн¤ њњ високоњ громад¤нськоњ св≥домост≥, розвитком творчих зд≥бностей д≥тей ¬.—ухомлинським. Ћюд¤н≥сть педагог в≥дносив до гуман≥зму, до знанн¤ виток≥в отчого краю, а доброту ≥ сп≥вчутт¤ Ц до душевноњ краси, творчого злету.

‘≥лософськ≥, методолог≥чн≥, психолог≥чн≥ засади розвитку творчоњ обдарованост≥ формуютьс¤ на основ≥ ≥Їрарх≥њ пон¤ть: задатки, зд≥бност≥, обдарован≥сть, творча обдарован≥сть, талант, ¤к≥ необх≥дно розвивати.

ѕроблема духовного розвитку, творчого удосконаленн¤, гармон≥њ ц≥кавила людство здавна.

ўе за час≥в ярослава, ¤кий кохавс¤ у книжних премудрост¤х, було з≥брано велику б-ку, слава про ¤ку йшла далеко за кордони земл≥ руськоњ.

Ѕатьком творчоњ думки називають ‘еодос≥¤ ѕечерського У¬≥руй ≥ п≥знавайФ Ц головний дев≥з його т-ст≥..

—воњм гострим, дотепним словом прославилис¤ ≥ козаки. —творен≥ ними п≥сн≥, легенди д≥йшли до нас ¤к св≥дченн¤ км≥тливост≥, винах≥дливост≥, прагненн¤ до пост≥йного духовного вдосконаленн¤ мешканц≥в «апор≥зькоњ —≥ч≥. ’тось ≥з великих людей сказав: У”се минаЇ, а слово залишаЇтьс¤Ф залишаЇтьс¤ ≥ несе кр≥зь в≥ки укладений в нього зм≥ст ≥ голос людськоњ душ≥.

ќдне з найб≥льших див нашого св≥ту Ц диво написаного слова, ¤ке пережило стол≥тт¤ й покол≥нн¤. ћи майже н≥чого не знали б про давнину, коли б не було л≥тописц≥в, цих УзвТ¤зк≥вц≥в м≥ж епохамиФ (ћ.—лобошпицький). ¬они значною м≥рою вплинули на т-сть першого ф≥лософа ”крањни √.—ковороди. Ќа думку письменника, руш≥йною силою людськоњ д≥¤льност≥ Ї думка. “ому першим обТЇктом вихованн¤ маЇ бути розум людини. ƒл¤ розвитку розумових зд≥бностей людини необх≥дно виховувати памТ¤ть.

ƒругим обТЇктом вихованн¤ Ї серце людини. ™дн≥сть думок ≥ вчинк≥в, слова ≥ д≥ла, розуму ≥ вол≥ Ц ось т≥ основн≥ положенн¤ пед. погл¤д≥в —ковороди, що спри¤ють розвитку всеб≥чно розвиненоњ, духовно багатоњ особистост≥ з≥ сформованими творчими зд≥бност¤ми.

«а висловом ¬.ќ.—ухомлинського, У—лово Ц це н≥би стежинка, пр¤муючи ¤кою дитина здобуваЇ громад¤нську зр≥л≥сть, осмислюЇ, хто вона, ¤кому народов≥, ¤к≥й земл≥ зобовТ¤зана своњм житт¤м ≥ щаст¤мФ, своњм творчим потенц≥алом, багатим духовним досв≥дом., —ловесна творч≥сть Ц могутн≥й стимул самовираженн¤ внутр≥шнього св≥ту. “ому вчитель повинен п≥дтримати учн¤ у духовному, ≥нтелектуальному, особистому становленн≥.

√ете сказав: Уѕриймаючи людину такою, ¤кою вона Ї, ми робимо њњ г≥ршою; приймаючи њњ такою, ¤кою вона повинна бути, ми примушуЇмо њњ бути такою, ¤кою вона може статиФ. “ворч≥сть допомагаЇ п≥знати себе, виразити своЇ У¤Ф, утвердити себе ¤к особист≥сть.

√отуючи учн≥в до виконанн¤ р≥зного роду творчих роб≥т, перш за все необх≥дно навчити бачити основну думку художнього тексту, на основ≥ ¤кого буде виконуватис¤ письмова робота. “ому старшокласника пропонуютьс¤ тексти р≥зного зм≥сту з конкретними завданн¤ми: сформулювати основну думку, визначити елементи композиц≥њ в текст≥, озаглавити його, скласти розгорнутий план. ƒоречно давати найр≥зноман≥тн≥ш≥ теми дл¤ твор≥в розпов≥дного характеру. Ќаприклад, написати про роль улюбленого твору мистецтва в житт≥ учн≥в, батьк≥в, друз≥в. ”чн≥ повинн≥ ум≥ти сформулювати тезу, навести своњ аргументи, що п≥дтверджують або заперечують думку автора.

Ќавчити роздумувати ≥ передавати своњ враженн¤ в≥д прочитаного Ц головне у завданн≥ словника. ƒаютьс¤ так≥ види роб≥т: пор≥вн¤ти два уривка ≥з твор≥в на одну ≥ ту ж тему. ¬ ¤кому б≥льш вдало розкрита тема, ¤к≥ аргументи наводить автор, довод¤чи основну думку. —формулювати коротко, що ще можна додати до складного. Ќаписати роздум у форм≥ листа, твору-есе, в≥рша тощо.

¬ старших класах особлива увага прид≥л¤Їтьс¤ виробленню практичних навичок публ≥цистичного стилю. Ќа уроках анал≥зуютьс¤ статт≥, а пот≥м пропонуЇтьс¤ написати тв≥р в жанр≥ портретного нарису чи опису за даним початком.

«багатити словниковий запас учн≥в, учити њх правильно, точно висловлювати своњ думки Ц це головне завданн¤ вчител¤ при п≥дготовц≥ при написанн≥ твору.

ƒосить ефективний вид роботи у формуванн≥ в учн≥в творчих зд≥бностей Ц переказ. ¬≥н ¤кнайб≥льше в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам, оск≥льки даЇ можлив≥сть орган≥зувати навчанн¤ звТ¤зному мовленню за типом д≥¤льност≥. Ўкол¤р≥ навчаютьс¤ уважно слухати ≥ сприймати текст, активно розвиваЇтьс¤ памТ¤ть, учн≥ вчатьс¤ св≥домо в≥дбирати ≥стотне. ”м≥нн¤ сприймати мовленн¤ формуЇтьс¤ з ум≥нн¤м в≥дтворювати сприйн¤те, тобто створювати усн≥ й писемн≥ висловлюванн¤. ÷е перех≥дна форма роботи в≥д переказу до власних творчих пошук≥в.

 оли ж формуютьс¤ творч≥ ум≥нн¤?

” процес≥ пост≥йного навчанн¤, у ход≥ опрацюванн¤ конкретних мовних одиниць, спостережень над њх формою, семантикою.

¬ажливе м≥сце в≥дводитьс¤ урокам, ¤к≥ обТЇднують в соб≥ анал≥тичну та мовленнЇву роботу на текстовому матер≥ал≥.

ƒл¤ розвитку мовленн¤ учн≥в так≥й форм≥ роботи в≥дпов≥даЇ переказ м≥н≥атюра (10-20 хвилин завершального етапу уроку). “ексти р≥зних стил≥в, вивчений на уроц≥ тв≥р, з ¤кого пропонуЇтьс¤ в≥дтворити певний фрагмент, зм≥ст перегл¤нутого д≥а- чи к≥ноф≥льму, усна розпов≥дь про певн≥ под≥њ. “екст можна зачитати, спроектувати на екран≥, надрукувати ≥ роздати учн¤м.

”досконаливши цей вид роботи можна перейти до б≥льш складних форм розвитку творчих зд≥бностей.

“ворчу д≥¤льн≥сть учн≥в можна орган≥зувати на таких уроках:

-    уроки риторики  -   театр одного актора;

-    уроки ерудиц≥њ  -   написанн¤ твор≥в-есе, новел, етюд≥в, образк≥в;

-    уроки конференц≥њ, сем≥нари, диспути  -   постановка ≥ вир≥шенн¤ проблемних питань з опорою на текст худ. твору, на факти з життЇвих ситуац≥й;

-    уроки виразного читанн¤  -   складанн¤ синон≥м≥чних р¤д≥в, проведенн¤ л≥тературних лабораторних роб≥т;

-    уроки консультац≥њ  -   вм≥нн¤ зробити пов≥домленн¤, написати реферат, допов≥дь тощо;

-    уроки ≥нтелектуальност≥ д≥ловоњ ≥ рольовоњ гри  -   написанн¤ цитатних характеристик героњв л≥т-них твор≥в, театрал≥зованих урок≥в, складанн¤ сценар≥њв, ≥нсцен≥зац≥¤, моделюванн¤ ситуац≥й, захист п≥дручника;

-    уроки розвитку образност≥ й виразност≥ мови ≥ мовленн¤  -   написанн¤ твор≥в-опис≥в, роздум≥в, розпов≥дей, складанн¤ м≥н≥-п≥дручника, художньоњ книги;

-    уроки-калаж≥  -   художнЇ малюванн¤ портрета в≥тру, дощу, мр≥њ, образу осен≥;

-    уроки-досл≥дженн¤  -   наукова пошукова робота на задану темунаукова пошукова робота на задану тему;

-    уроки-д≥алоги  -   захист альтернативних думок з використанн¤м цитат;

-    уроки-спогади  -   вивченн¤ еп≥стол¤рноњ та мемуарноњ спадщини письменника;

-    ≥нш≥ типи урок≥в  -   ≥нш≥ форми роботи.

ћожливост≥ урок≥в звТ¤зного мовленн¤ безмежн≥. “ому ≥снують р≥зн≥ види роб≥т. “ак≥ уроки можна проводити в усн≥й або письмов≥й форм≥. ƒоц≥льн≥ше Ц в письмов≥й.

Ќаприклад, така письмова робота, ¤к тв≥р, под≥л¤Їтьс¤ на п≥двиди тв≥р-опис: ≥нтерТЇра, природи за власними спостереженн¤ми, роздум на дискус≥йну тему, на основ≥ прочитаного художнього твору, твору-есе тощо, тв≥р-нарис, сп≥вставленн¤.

 орн≥Їнко ∆анна јнатол≥њвна  

ѕрацюю в школ≥ 18-й р≥к. ¬икладаю рос≥йську мову ≥ л≥тературу та заруб≥жну л≥тературу. ћаю I-шу квал≥ф≥кац≥йну категор≥ю. ѕрацюю над темою Д√уман≥зац≥¤ та диференц≥ац≥¤ навчального процесу на уроках л≥тературиФ. „ому обрала саме цю тему? ¬важаю, що за умов розбудови суверенноњ, демократичноњ держави, украњнська школа маЇ стати насамперед школою доброти ≥ радост≥ п≥знанн¤, утвердженн¤ в душ≥ дитини високих загальнолюдських почутт≥в.

Ћ≥тература та њњ художн≥ образи навчають школ¤р≥в повн≥ше ≥ глибше розум≥ти сутн≥сть ≥ складн≥сть соц≥альних в≥дносин, дають правильну Д≥нструментовкуФ у п≥дходах до оц≥нюванн¤ конкретних сусп≥льних ¤вищ ≥ моральних вчинк≥в окремих людей. ¬ своњй робот≥ вважаю за потр≥бне навчити учн≥в не т≥льки розум≥ти ≥дейну суть художнього твору, а й глибоко сприймати його емоц≥йно, розум≥ти людськ≥ взаЇмини, ¤к≥ в≥дображен≥ в тих або ≥нших художн≥х образах. “ому на кожному уроц≥ використовую запитанн¤: Дј ¤к би в даному випадку вчинили ви?Ф; часто моњ запитанн¤ починаютьс¤ словами: Дяк ви вважаЇте...?Ф

√оловний метод веденн¤ уроку Ц лекц≥¤, бес≥да. ѕрид≥л¤ю увагу жанровим особливост¤м та зображувально виражальним засобам твор≥в, вчу учн≥в бачити особист≥сть ≥ майстерн≥сть автора в л≥тературному твор≥. “ак, п≥д час вивченн¤ поеми ј. јхматовоњ 11-м кл. ставлю запитанн¤:

-         « ¤кими ≥сторичними та под≥¤ми в особистому житт≥ ј. јхматовоњ повТ¤зана поема?

-         як ј. јхматова по¤снюЇ чому вона написала цей тв≥р?

-         як≥ почутт¤ ≥ думки хот≥ла викликати у читача?

÷е дозвол¤Ї учн¤м бачити за трагед≥Їю особистост≥ трагед≥ю всього народу, мислити, висловлювати зр≥л≥ оц≥нки.

¬певнена, що на уроках л≥тератури вчитель повинен навчити д≥тей в≥льно висловлювати своњ думки, лог≥чно та посл≥довно мислити.

ћалюкова ≤рина ћихайл≥вна

¬. ј. —ухомлинский     

ќсновне призначенн¤ л≥тератури Ц пробуджувати душ≥ людей , нести в њхн≥ серц¤  расу ≥ √армон≥ю, запалювати серц¤ школ¤р≥в, залучати њх до мистецтва ≥ привернути до в≥чних проблем людства, виховувати естетичний смак, пот¤г до прекрасного ≥ спонукати робити моральний виб≥р на користь ƒобра,  раси, ≤стини. ”рок л≥тератури Ц це урок дл¤ душ≥.

Ћ≥тература не п≥дручник житт¤, але вона може зробити його б≥льш осмисленим, зм≥стовним, одухотвореним.

Ќа уроках л≥тератури розвиваю п≥знавальну активн≥сть, допитлив≥сть, вм≥нн¤ самост≥йно працювати. «начну увагу прид≥л¤ю розвитку звТ¤зного мовленн¤ . Ќайчаст≥ше практикую твори-м≥н≥атюри. ќсь один з приклад≥в ,,ћ≥й улюблений куточок природиФ. ¬ сел≥ у моЇњ бабус≥ е невеличке деревце сливи. ¬оно було посаджене у м≥й ƒень народженн¤. ÷е м≥й найулюблен≥ший куточок, в ¤кому ¤ можу вилити своњ почутт¤. ѕриходжу туди, коли мен≥ на душ≥, соромно ¤кийсь поганий вчинок. Ѕуваю тут ≥ з веселим настроЇм, коли серце переповнюЇтьс¤ рад≥стю. ѕро це деревце дуже п≥клуютьс¤: поливаю, обкопую. ѕерше м≥сце, куди ¤ йду п≥сл¤ зустр≥ч≥ з бабусею, саме до сливи. ≤нод≥, коли мен≥ сумно в м≥ст≥, ¤ згадую сливу, хочетьс¤ поб≥гти до нењ, розпов≥сти про своЇ хвилюванн¤. ¬она мене розум≥Ї. —хил¤Ї г≥лл¤ надомною, н≥би гладить по гол≥вц≥, примовл¤ючи: ДЌе журис¤, лихе мине, все буде добреФ. ≤ мен≥ стаЇ легше на душ≥. ƒ¤кую тоб≥ мо¤ сливко, що ти Ї!

ƒосить ефективним видом роботи у формуванн≥ в учн≥в творчих зд≥бностей вважаю переказ. ¬≥н ¤кнайб≥льше в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам, ск≥льки даЇ можлив≥сть орган≥зувати навчанн¤ звТ¤зного мовленн¤ за типом д≥¤льност≥. Ўкол¤р≥ вчатьс¤ уважно слухати ≥ приймати текст, активно розвиваЇтьс¤ памТ¤ть, учн≥ намагаютьс¤ св≥домо в≥дбирати ≥стотне.

ѕрактикую усне художнЇ малюванн¤ портрету ¤вищ природи в≥тру,

дощу,осен≥,зими,замет≥л≥ наприклад,за твором  ќ.ѕушк≥на У«амет≥льФ та ≥н,

спонукаю до написанн¤ власних твор≥в.

” старших класах пропоную теми дл¤ учн≥вських твор≥в,¤к≥ б викликали

¬ласн≥ роздуми: У оханн¤-велике дивоФ за пов≥стю ¬.Ѕикова Ујльп≥йська

ЅаладаФ,Фяк≥ ≥стини мен≥ допомогла в≥дкрити поез≥¤ Ѕ.ѕастернакаФ,тощо.

ѕ≥дтримую т≥сний контакт з б≥бл≥отекою ≥м.ќ.“.√ончара,проводжу там п≥дсумков≥ уроки,уроки-л≥тературн≥ портрети,виховн≥ заходи.

ќтже,головне завданн¤ в своњй робот≥ вбачаю у вихованн≥ творчоњ

особистост≥.

якщо кожний усв≥домить себе ¤к Ћюдину неповторну й ун≥кальну ≥стоту,

котр≥й Ѕог дав безл≥ч талант≥в ≥ ¤кщо буде розвивати в соб≥ людськ≥ й творч≥

¤кост≥,то третЇ тис¤чол≥тт¤ стане кращим за минуле.