афедра украњнськоњ мови та л≥тератури

„удова думка втрачаЇ всю свою ц≥нн≥сть коли вона погано висловлена.

¬ольтер         

™ два роди людей: т≥, хто всерйоз сприймаЇ себе, ≥ т≥, хто приймаЇ всерйоз своњ обов'¤зки.

ћор≥ак        

ћаценко Ќ≥на Ћеон≥д≥вна

«агальнов≥домо, що звТ¤зне висловлюванн¤ Ї показником мовноњ культури людини. —аме у звТ¤зному мовленн≥ ви¤вл¤Їтьс¤ р≥вень волод≥нн¤ лексичним багатством мови, граматичним матер≥алом, а також ум≥нн¤ зм≥стовно, посл≥довно ≥ переконливо викладати своњ думки.

ўоб п≥днести мовну культуру учн≥в, на уроках украњнськоњ мови та л≥тератури ми проводимо ц≥лу систему урок≥в з розвитку звТ¤зного мовленн¤, використовуючи так≥ види роб≥т: перекази за простим ≥ складним планом, твори-описи природи, прим≥щенн¤; твори-роздуми про вчинки людей на основ≥ особистих спостережень; опов≥данн¤ за жанровою картиною (проведено в≥дкритий урок з розвитку звТ¤зного мовленн¤ У“в≥р -опов≥данн¤ за жанровою картиною ≤.—.ѓжакевича У“арас Ц пастухФ у 6 клас≥)

ўоб виробити грамотне мовленн¤ школ¤р≥в, ц¤ робота не може мати еп≥зодичний характер. “ому на кожному уроц≥ мови ≥ л≥тератури ¤ в≥дводжу час, щоб учн≥ могли висловити власн≥ думки з того чи ≥ншого питанн¤. “ак, у 5-х класах на уроках украњнськоњ л≥тератури школ¤р≥ писали зак≥нченн¤ опов≥данн¤ ћ.≤.„абан≥вського У¬≥рнийФ, а пот≥м зачитували њх ≥ разом виправл¤ли мовн≥ недол≥ки. ” 6-х класах д≥ти, виступаючи у рол≥ письменник≥в, самост≥йно складали гуморески, намагаючись у красив≥й форм≥ донести до слухач≥в задумане.

Ѕез сумн≥ву, культура письма визначаЇтьс¤ ¤к загальною культурою сусп≥льства, так ≥ культурою кожного його члена. ¬она Ї в≥ддзеркаленн¤м культури розумовоњ ≥ культури усного мовленн¤. “ому виразн≥сть письма, ч≥тк≥сть л≥тер, акуратн≥сть (охайн≥сть) тексту мус¤ть бути законом. Ќеохайн≥сть написаного св≥дчить про погану звичку ≥ неповагу до того, хто читатиме текст. Ќавчити дитину писати виразно Ц св¤тий обовТ¤зок ф≥лолога. ≤ тому це потреба, над ¤кою ¤ продовжуватиму працювати ≥ в наступному навчальному роц≥.

–ем≥зова Ќатал≥¤ ¬олодимир≥вна

"¬с≥ доросл≥ були спочатку д≥тьми, т≥льки мало хто з них про це пам¤таЇ". ѕост≥йно нагадуймо ц≥ крилат≥ слова јнтуана де —ент-≈кзюпер≥.

¬≥домо, що краще засвоюЇтьс¤ той матер≥ал, до ¤кого в учн¤ Ї ≥нтерес. ѕрот¤гом останн≥х двох рок≥в ¤ працювала над темою: "–озвиток творчих зд≥бностей учн≥в на уроках л≥тератури".  ласична структура уроку з традиц≥йними складовими: перев≥рка домашн≥х завдань, вивченн¤ та закр≥пленн¤ нового матер≥алу тощо, ¤кщо вони повторюютьс¤, не завжди ефективн≥. “ому сучасному педагогов≥, окр≥м фаховоњ п≥дготовки, методичноњ майстерност≥, необх≥дний пост≥йний вогник науково-творчого пошуку. ÷е пошук нестандартних форм, спр¤мованих на зац≥кавлену сп≥впрацю учител¤, учн≥в, батьк≥в.

¬≥домо, що л≥тература Ц це наука, ¤ка зач≥паЇ не т≥льки розум людини, а й його душу, почутт¤. “ому у своњй робот≥ вчитель-ф≥лолог повинен шукати так≥ форми ≥ методи, ¤к≥ б пробуджували дит¤ч≥ душ≥, заставл¤ли њх замислюватис¤, д≥¤ти, творити. Ќовий п≥дх≥д у вивченн≥ л≥тератури Ц актуальна потреба сучасноњ дидактики, орган≥чна потреба духовного в≥дродженн¤ в≥ками гнобленоњ украњнськоњ нац≥њ.

”чн≥ залюбки вивчають усну народну творч≥сть: збирають ≥ записують ≥з уст своњх бабусь забут≥ п≥сн≥ або ц≥кав≥ њх вар≥анти. Ќа уроках не соромл¤тьс¤ сп≥вати цих п≥сень, використовуючи украњнську бандуру. ƒехто дл¤ себе зав≥в п≥сенник ≥з власноручно з≥браними п≥сн¤ми. ѕост≥йно залучаЇмо до сп≥впрац≥ вчител¤ сп≥в≥в. “ак, разом з ним проведений в≥дкритий урок У”крањнський народний романсФ, де д≥ти сп≥вали разом з учителем. ÷≥каво пройшов у 7-¬ клас≥ ≥нтегрований б≥нарний урок - вистава У”крањнськ≥ думиФ, де учн≥ сп≥вали, ставили уривки дум на сцен≥; трактували власн≥ костюми, по-своЇму об≥гравали ≥ трактували образи далекого минулого. «аслуговуЇ уваги така форма уроку, ¤к урок - концерт, особливо у тих класах, де Ї музично обдарован≥ д≥ти. ÷е ≥ 7-ј клас (Ѕалковий ¬., Ѕ≥лковець ј., ¬ойналович ќ), 7-¬ клас (ƒуранд≥н —., ∆ивотенко —.,  ов≥нько ќ.). ƒ≥ти в≥льно повод¤ть себе на сцен≥, гарно сп≥вають ≥ декламують.

÷≥кава форма роботи- л≥тературна гра (под≥бно до гри Уўо? ƒе?  оли?Ф. ”чн≥ 7-8 клас≥в брали участь у тижн≥ гумору У’то весело см≥Їтьс¤, тому добре ведетьс¤Ф, використовуючи ¤к твори украњнських гуморист≥в, так ≥ власноручно складен≥ гуморески (7-¬ клас). ƒо реч≥, дуже часто використовуЇмо на уроках л≥тератури так≥ форми роботи:

І   складанн¤ поез≥й до св¤т;

І   складанн¤ гуморесок;

І   складанн¤ жанрових опов≥дань за власним досв≥дом, за картиною.

—ерйозно ставл¤тьс¤ учн≥ 8-их клас≥в до творчих завдань. «≥браний ними матер≥ал л≥г у основу науково-практичноњ конференц≥њ Уѕросв≥т≥ Ц 150 рок≥вФ

÷≥кава форма роботи Ц мандр≥вка у давнину - заохочуЇ учн≥в до пошуковоњ роботи, до збиранн¤ р≥дк≥сних екземпл¤р≥в украњнськоњ вишивки, керам≥ки, до старовинних вар≥ант≥в украњнськоњ п≥сн≥.

“≥сний контакт п≥дтримуЇмо ≥з б≥бл≥отеками ≥м. ќ.“.√ончара, ≤.ѕ. отл¤ревського, використовуючи ц≥кав≥ сценар≥њ, ¤к≥ надають нам б≥бл≥отекар≥ цих б≥бл≥отек.

ќтож, головне завданн¤ у наш≥й робот≥ Ц вихованн¤ особистост≥ творчоњ. ум≥ючоњ розбиратис¤ у складних питанн¤х сучасного житт¤, прагнучоњ знати своЇ кор≥нн¤, ≥стор≥ю.

—м≥рнова ќлена ¬олодимир≥вна

” пол≥пшенн≥ мовноњ культури ≥ грамотност≥ учн≥в велике значенн¤ маЇ формуванн¤ в них ум≥нь ≥ навичок усного ≥ писемного звТ¤зного мовленн¤. ƒл¤ цього ¤ використовую р≥зн≥ види творчих роб≥т, написанн¤ ≥ редагуванн¤ њх, проводжу роботу над допущеними помилками. „ималу роль у створенн≥ власних висловлювань в≥д≥граЇ засвоЇнн¤ учн¤ми пон¤ть про текст, засоби орган≥зац≥њ його, функц≥ональн≥ стил≥, типи мовленн¤. ¬ивченн¤ тексту ¤к синтаксичного ц≥лого, окремоњ мовноњ одиниц≥, характерних особливостей його спри¤Ї виробленню в учн≥в ум≥нь будувати звТ¤зне висловлюванн¤.

¬елику роль у формуванн≥ в школ¤р≥в елементарних ум≥нь редагувати власн≥ висловлюванн¤, навичок грамотного письма, у вихованн≥ орфограф≥чноњ ≥ пунктуац≥йноњ пильност≥, в розвитку звТ¤зного мовленн¤ в≥д≥граЇ чернетка, з ¤коњ й починаЇтьс¤ дит¤ча творч≥сть. ”чн≥ вчатьс¤ писати, шукати потр≥бне слово, вдосконалювати синтаксичну конструкц≥ю на чернетц≥. –оботу з удосконаленн¤ написаного ¤ намагаюс¤ проводити систематично. ÷е спри¤Ї пол≥пшенню мовноњ грамотност≥ д≥тей. я контролюю працю учн≥в над чернетками. –облю виписки з них ≥ в раз≥ потреби послуговуюс¤ ними ¤к дидактичним матер≥алом з редагуванн¤. ѕерегл¤даючи чернетки ≥ творч≥ роботи, узагальнюю типов≥ недол≥ки написаного. ѕ≥д час розгл¤ду письмових роб≥т анал≥зую невдал≥ правки д≥тей, з≥ставл¤ючи чернетковий та редагований вар≥анти. ≤нколи сама редагую роботи слабких учн≥в, намагаюс¤, щоб дитина збагнула моњ поправки.

Ќа уроках мови, розвитку звТ¤зного мовленн¤, анал≥зу творчих роб≥т пер≥одично практикую колективне редагуванн¤ окремих речей чи уривк≥в з учн≥вських роб≥т. ƒобр≥ насл≥дки дають взаЇморедагуванн¤ твор≥в однокласниками. ÷¤ робота викликаЇ значний ≥нтерес у д≥тей. ” цьому допомагаЇ памТ¤тка "ѕлан реценз≥њ учн≥вського твору" та "”досконаленн¤ творчоњ роботи на чернетц≥".

«авданн¤ школи на новому етап≥ нашоњ ≥стор≥њ Ц утвердженн¤ державноњ незалежност≥ ”крањни Ц запоб≥гти ф≥зичному ≥ моральному виродженню учн≥вськоњ молод≥, њњ бездуховност≥. Ќа уроках мови ≥ л≥тератури ¤ намагаюс¤ прищеплювати учн¤м висок≥ моральн≥ ¤кост≥: чуйн≥сть, доброту, повагу до ближнього, почутт¤ людськоњ г≥дност≥, обовТ¤зку, справедливост≥, сумл≥нн¤ ≥ чесн≥сть, громад¤нську активн≥сть та мужн≥сть, працьовит≥сть, милосерд¤, готовн≥сть посп≥шити на допомогу тому, хто њњ потребуЇ.

Ќ≥коли не забуваю, що в≥дкрит≥сть душ≥, доброта закладен≥ в дитин≥ в≥д природи. ћоЇ завданн¤ ¤к вчител¤ Ц розбудити њх, вчасно п≥дтримати, п≥дготувати д≥тей до того, що в≥чного щаст¤ не буваЇ. ’вороби, смерть близьких, стих≥йн≥ лиха, сусп≥льн≥ трагед≥њ та катастрофи нер≥дко порушують життЇвий добробут. ƒ≥ти мають зрозум≥ти, що одв≥чно сп≥в≥снують добро ≥ зло, ¤к≥ перебувають у пост≥йн≥й боротьб≥. јле ¤ завжди нац≥люю д≥тей на те, що пор¤дн≥, чесн≥ люди пом≥чають стражданн¤ ≥нших. ћоЇ завданн¤ пол¤гаЇ у тому, щоб навчити учн≥в спостер≥гати житт¤: пом≥чати людську доброту, жертовн≥сть, громад¤нську мужн≥сть, а також безсердечн≥сть, жорсток≥сть, байдуж≥сть до гор¤ ≥нших; все зробити дл¤ того, щоб д≥ти не звикали до людськоњ байдужост≥ ≥ нещирост≥, недоброзичливост≥ ≥ лицем≥рства.

Ќевичерпн≥ можливост≥ у вихованн≥ в учн≥в люд¤ност≥, шл¤хетност≥, доброти, милосерд¤ даЇ мен≥ робота над творами на морально-етичн≥ теми. ÷е ≥ твори-роздуми, ≥ опов≥данн¤ про випадок ≥з житт¤, ≥ пов≥домленн¤ про ¤кусь под≥ю, ≥ зам≥тка до ст≥нгазети, ≥ твори-розпов≥д≥ про побачене або почуте ( з власного досв≥ду), ≥ твори ≥ статт≥ в публ≥цистичному стил≥ на морально-етичн≥ теми.

ѕ≥д час п≥дготовки до таких творчих роб≥т ¤ зор≥Їнтовую учн≥в про що можна писати. ÷е ≥ стан природного середовища житт¤ людини, ≥ факти граб≥жницького ставленн¤ до багатств р≥дного краю, плюндруванн¤ нац≥ональних св¤тинь. “емами твор≥в обираю окрем≥ еколог≥чн≥ ситуац≥њ, в≥дв≥данн¤ ≥сторичних м≥сць, огл¤док памТ¤ток старовини, зустр≥ч≥ з ц≥кавими людьми, перебуванн¤ у громадських м≥сц¤х ≥ т. ≥н.

Ќамагаюс¤ навчити пом≥чати порушенн¤ у гармон≥њ сп≥в≥снуванн¤ людини ≥ природи, а це в свою чергу спри¤Ї еколог≥чному вихованню, збагаченню њхн≥х моральних ≥ правових знань про природу ≥ д≥¤льн≥сть у н≥й людини.

Ќавчаючи д≥тей пильно спостер≥гати навколишн≥й св≥т, анал≥зувати вчинки ≥ д≥њ людей ≥ на основ≥ цього п≥знавати њхн≥ характери. ƒ≥ти повинн≥ прагнути виробити в соб≥ вм≥нн¤ захоплююче розпов≥дати про побачене ≥ почуте, стати ц≥кавими сп≥врозмовниками, що чимало важить у житт≥. јдже ц≥кав≥ люди завжди багато знають, багато пом≥чають ≥ охоче д≥л¤тьс¤ своњми спостереженн¤ми, враженн¤ми ≥ м≥ркуванн¤ми. Ќавчившись усно розпов≥дати про побачене, д≥ти краще пишуть творч≥ роботи. “ому на уроках чимало уваги прид≥л¤ю усному мовленню учн≥в.

¬елику увагу усним ≥ письмовим творам на самост≥йно обран≥ морально-етичн≥ теми прид≥л¤ю у 9-му клас≥. ” дев'¤тикласник≥в уже досить добре сформоване вм≥нн¤ критично оц≥нювати певн≥ соц≥альн≥ ¤вища, вчинки людей, робити висновки та узагальненн¤ з власних спостережень. ѕри п≥дготовц≥ до написанн¤ твор≥в-роздум≥в на морально-етичн≥ теми ¤ пропоную учн¤м творч≥ роботи на критичне осмисленн¤ де¤ких негативних ¤вищ нашого житт¤, њх оц≥нку, про не завжди г≥дну повед≥нку њхн≥х ровесник≥в, негативний вплив вулиц≥ на них, п≥дл≥тковий н≥г≥л≥зм, моральну деформац≥ю юноњ душ≥.

“еми дл¤ твор≥в-роздум≥в запропоновую заздалег≥дь, щоб кожен учень мав змогу зор≥Їнтуватись, обрати тему ≥ д≥брати необх≥дний дл¤ твору матер≥ал. —еред тем вид≥л¤ю так≥:

1.   „и треба бути добрим.

2.   „и потр≥бно говорити люд¤м добр≥ слова.

3.   „и завжди охоче ти виконуЇш проханн¤.

4.   –одич≥в даЇ нам дол¤. ≤ ¤к добре, що друз≥в ми можемо обирати сам≥ (висловлюванн¤ ёл≥ана “ув≥ма).

5.   ўоб бути великим, треба почувати себе малим.

6.   ¬ чому призначенн¤ людини? Ѕути людиною!

7.   яка важка робота Ц н≥чого не робити.

8.   —лова Уд¤куюФ ≥ УвибачФ дозвол¤Їтьс¤ вживати вдома.

9.   ќдне Усьогодн≥Ф варте двох УзавтраФ.

10.   ѕод≥лена рад≥сть зростаЇ.

11.   ¬≥рний друг Ц друге серце ≥ третЇ око.

12.   ўо це Ц знайти своЇ покликанн¤.

 р≥м цього проводжу редакц≥йну колективну роботу над уривками з твор≥в на морально Ц етичн≥ теми. ¬прави типу: в≥дредагувати реченн¤ У“≥льки в повс¤кденн≥й натхнен≥й прац≥ ви¤вл¤Їтьс¤ сила ≥ краса людини, про¤вл¤Їтьс¤ њњ щоденний трудовий подвигФ, опустивши зайв≥ слова. ”чн≥ визначають, що повторенн¤ близьких за звучанн¤м ≥ однакових за значенн¤м сл≥в Уповс¤кденнийФ ≥ УщоденнийФ, Уви¤вл¤Їтьс¤Ф ≥ Упро¤вл¤Їтьс¤Ф неприЇмно вражаЇ слух, порушуЇ лакон≥чн≥сть фрази. ўоб увиразнити думки, треба слово Уповс¤кденнийФ опустити ¤к зайве. адже висл≥в Уњњ щоденний трудовий подвигФ вказуЇ на повс¤кденну працю. ¬ украњнськ≥й л≥тературн≥й мов≥ надають перевагу д≥Їслову Уви¤вл¤Їтьс¤Ф перед Упро¤вл¤Їтьс¤Ф, тому опустимо друге з них. ” реченн≥ не узгоджуЇтьс¤ в числ≥ присудок з однор≥дними п≥дметами: сл≥д писати ви¤вл¤ютьс¤ сила ≥ краса. ¬≥дредаговане реченн¤: У“≥льки в натхненн≥й прац≥ ви¤вл¤ютьс¤ сила ≥ краса людини, њњ щоденний трудовий подвигФ. «авд¤ки так≥й клоп≥тк≥й прац≥ над пол≥пшенн¤м мовноњ культури ≥ грамотност≥ учн≥в ¤ домагаюс¤ того, що учн≥ починають писати краще.

 равець Ћариса ћиколањвна

„и може сучасний урок украњнськоњ мови чи л≥тератури бути рад≥сним ≥ ц≥кавим дл¤ учн≥в?

“ак, може. ≤ Їдиним, на мою думку, найефектив-н≥шим засобом дос¤гненн¤ мети Ї ≥нновац≥йне навчанн¤. ≤нновац≥йний п≥дх≥д забезпе-чуЇ позитивну мотивац≥ю здобутт¤ знань, активне функц≥онуванн¤ ≥нтелектуаль-них ≥ вольових сфер, спри¤Ї розвитку творчоњ особистост≥.

Ќайпоширен≥шими формами ≥нновац≥йного на-вчанн¤ Ї урок-зал≥к, урок-навчальна гра, урок-подорож, урок-казка, урок-змаганн¤ та уроки-сем≥нари та зал≥ки, що Ї ефективними у старш≥й ланц≥ школи.

≤нновац≥йний п≥дх≥д до навчанн¤ Ї найефективн≥шим у 5 Ц 6 класах. ”рок-гра, урок-подорож, урок-змаганн¤, урок-казка найб≥льш придатн≥ дл¤ д≥тей саме цього в≥ку. Ѕо д≥ти на таких уроках б≥льш впевнен≥ в соб≥, почувають себе в≥льно, рад≥ють, бо виступають пр¤мими твор-ц¤ми ≥ пом≥чниками навчаль-ного процесу, ≥, ¤к насл≥док, краще засвоюють матер≥ал.

—аме ц≥ методи ¤ ≥ намагаюсь впроваджувати в своњй робот≥. ¬ цьому роц≥ атестувалась на першу ка-тегор≥ю. ѕровела в≥дкрит≥ уроки: Уѕодорож в крањну ѕрикметникФ, У азкова морфолог≥¤Ф, УЌеслухн¤н≥ д≥тиФ (узагальнююч≥ уроки з морфологњњ). ¬икористовую на уроках елементи казки, акров≥рша, загадок. ƒ≥ти з рад≥стю працюють разом з≥ мною, допомагають у проведенн≥ урок≥в.

Ќа л≥тератур≥ спробували створити перефраз в≥рша ќ.ќлес¤ Уѕечен≥зька облога  иЇваФ, за що учн≥ 6-ƒ класу  ошлан Ќ. та ‘ед¤н≥н ј. зайн¤ли перше-третЇ м≥сц¤ на м≥ському конкурс≥ л≥тератор≥в.

«≥браний ц≥кавий дидактичний та роздатковий матер≥ал на основ≥ казок, легенд, переказ≥в, папка УЋ≥тература р≥дного краюФ.

≤ванченко Ћюдмила ≤ван≥вна

“ихо звучала чар≥вна музикаЕ,а пот≥м зворушливо полинув монолог ћавки з уст актора в клас:

ќ, не журис¤ за т≥ло!
ясним вогнем засв≥тилось воно,
„истим, палючим, ¤к добре вино,
¬≥льними ≥скрами вгору злет≥лоЕ

"≤ складаЇтьс¤ враженн¤, що вс≥ ми на ¤кусь мить опинились в предпов≥чному л≥с≥ на ¬олин≥ з його незвичайними л≥совими мешканц¤ми: ось безтурботна вод¤на –усалка з “им, що гребл≥ рве, закружл¤ла в стр≥мкому танку; обходить своЇ волод≥нн¤ розважливий Ћ≥совик; а он вогн¤ний ѕерелесник несетьс¤, заворожуючи своњми кольорами все навкруги; на сплетених в≥тах берези гойдаЇтьс¤ л≥сова цар≥вна - неповторна ≥ прекрасна ћавкаЕ ј музика все лине ≥ лине, то Ћукаш граЇ на своњй соп≥лц≥ п≥сню коханн¤Е" —аме так написала одна з учениць 10 класу, передаючи своњ враженн¤ в≥д прослуханоњ через програвач драми-феЇр≥њ Ћес≥ ”крањнки "Ћ≥сова п≥сн¤". ≤ д≥йсно, при вивченн≥ цього твору, були використан≥ вс≥ можлив≥ техн≥чн≥ засоби навчанн¤: програвач, магн≥тофон, к≥нопроектор. ÷е дало можлив≥сть учн¤м з≥ставити своњ враженн¤ в≥д прочитаного твору з тими, що виникли при прослуховуванн≥ та перегл¤д≥ к≥ноф≥льму.

¬икористанн¤ техн≥чних засоб≥в на уроках ¤ вважаю одним з ефективних засоб≥в вивченн¤ та засвоЇнн¤ тем з украњнськоњ мови та л≥тератури. ѕерш н≥ж працювати з “«Ќ на уроках, був в≥дпов≥дно оздоблений один з каб≥нет≥в школи, налагоджен≥ звТ¤зки з ф≥льмотекою та к≥нотеатрами м≥ста ѕолтави.

≤ робота розпочалас¤. ƒ≥ти з зац≥кавленн¤м читають тв≥р, щоб пот≥м висловити своњ думки в≥дносно вт≥ленн¤ його на екран≥. јдже, досить часто режисерська постановка того чи ≥ншого твору суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д авторського замислу. ќтож шл¤хом з≥ставленн¤, пор≥вн¤нн¤, анал≥зу, обговоренн¤ учн≥ висловлюють своњ думки та м≥ркуванн¤, робл¤ть власн≥ висновки. ј ск≥льки ц≥кавих факт≥в з житт¤ та творчост≥ того чи ≥ншого письменника ми д≥знаЇмос¤ з к≥ноф≥льм≥в, що не висв≥тлюютьс¤ в шк≥льних п≥дручниках. ¬се це даЇ можлив≥сть учн¤м глибше та зм≥стовн≥ше знати програмовий матер≥ал.

÷≥каво було спостер≥гати, ¤к учн≥ 5 класу при вивченн≥ теоретичного матер≥алу, а саме: засоби виразного читанн¤, могли ч≥тко дати в≥дпов≥дь, що таке лог≥чний наголос, пауза, ≥нтонац≥¤, темп читанн¤, але на практиц≥ не у вс≥х це вдавалос¤. ≤ ось за допомогою програвача були прослухан≥ у виконанн≥ автор≥в ≥ прозов≥, ≥ в≥ршован≥ твори, де з великою майстерн≥стю ≥ досконал≥стю витриман≥ були вс≥ засоби виразного читанн¤. ≤ учн≥ на слух зразу вловили, що в≥д них вимагалос¤. ≤ на наступний урок ми мали вже своњх Умаленьких актор≥вФ.

” старших класах запланован≥ уроки розвитку звТ¤зного мовленн¤ за темою: У онспектуванн¤, сприйн¤тих на слух, критичних статейФ. Ѕез програвача тут н≥¤к не об≥йтис¤. ј х≥ба не були написан≥ ц≥ р¤дки в той час, коли з магн≥тофона одна за одною лилис¤ чудов≥ мелод≥њ наших видатних композитор≥в. У оли ще в природ≥ буваЇ такий спок≥й, ¤к у ц≥ зимов≥ ранки? ¬она спить, н≥би мертва цар≥вна, прекрасна, величава, чекаЇ, коли њњ розбудить ласкавий подих весн¤ного в≥тру-царевича. ’очетьс¤ см≥¤тис¤, коли раптом на тебе посип-л¤тьс¤ др≥бненьк≥ сн≥жинки з г≥лок дерев, спок≥й ¤ких потурбували пташкиФ.

Ќа уроках украњнськоњ мови доц≥льно використовувати д≥апроектор. «а рахунок нього подаЇтьс¤ обТЇмн≥ший матер≥ал, даютьс¤ р≥зн≥ види вправ, алгоритми, нагл¤дно використовуютьс¤ приклади. ј це все економить час ≥ вчител¤, ≥ учн¤.

ќтже, використанн¤ техн≥чних засоб≥в навчанн¤ на уроках украњнськоњ мови та л≥тератури, ¤ вважаю, доц≥льним та ефективним засобом навчанн¤.