афедра ≥ноземних мов

—кладнощ≥ породжують зд≥бност≥, потр≥бн≥ дл¤ њх здоланн¤.

‘иллипс      

ћихайлик Ќ≥на ≤ван≥вна

—к≥льки мов ти знаЇш, ст≥льки ж раз≥в ти людина.

ћ. √орький   

« досв≥ду роботи

«вичайно, що дл¤ забезпеченн¤ практичного волод≥нн¤ предметом ¤ намагаюсь використовувати так≥, ¤к на м≥й погл¤д важлив≥, компоненти ¤к:

-    запамТ¤танн¤ учн¤ми певноњ к≥лькост≥ матер≥алу, що подаЇтьс¤ в систем≥(тут лексичний ≥ граматичний матер≥ал подаЇтьс¤ в систем≥);

-    розвиваю навички оперуванн¤ мовним матер≥алом;

-    розвиваю комун≥кативн≥ вм≥нн¤;

«вичайно, що сучасний п≥дх≥д до вивченн¤ ≥ноземноњ мови, коли класи не д≥л¤тьс¤ на групи заважаЇ широко впроваджувати так≥ форми роботи ¤к вм≥нн¤ учн≥в уточнювати стосунки один з одним, кожному не даЇ можлив≥сть щось суттЇве пов≥домити, обговорити, посперечатись, довести. јле, звичайно, що ми не можемо в≥дмовитись в≥д такоњ форми роботи, так ¤к це забезпечуЇ експромтну готовн≥сть учн¤ до сп≥лкуванн¤ в неспод≥ваних, незапланованих ситуац≥¤х.

Ќа ранньому етап≥ навчанн¤ це 5-т≥ та 1-ш≥ класи велику увагу прид≥л¤ю засвоЇнню фонетичних навик≥в.

ƒл¤ цього використовуЇ р≥зн≥ нагл¤дн≥ засоби, рифм≥вки, з картинками , фонетичн≥ вправи . ѕаралельно розвиваю лексичн≥ навики.  р≥м того роблю спроби ≥м≥тувати реальне мовленн¤. ƒосв≥д показуЇ, що не можливо засвоњти мовний матер≥ал, не вивчаючи граматичний матер≥ал. «асвоЇнн¤ граматичного широко практикую на середньому етап≥ 6-8-м≥ класи. ÷е вивченн¤ правил, граматичних структур виконанн¤ р≥зних вправ, широке застосуванн¤ граматичних карток з р≥зним завданн¤м, наприклад:

-    поставити слово, що в дужках в правильн≥й граматичн≥й форм≥;

-    знайти помилки в реченн¤х;

-    перекласти реченн¤;

-    визначити час ≥ т.д.

„асто в своњй робот≥ ¤ використовую вправи на перетворенн¤, тобто на трансформац≥ю. «авданн¤ при цьому формулюю так: Уѕ≥дтвердити правильн≥сть моЇњ думкиФ, У¬иправте моЇ твердженн¤Ф. У—каж≥ть, що так робити не можнаФ, У—каж≥ть, що завтра ви будете робити щось ≥ншеФ, У¬исловте здивуванн¤ ≥ перепитайте, чи це д≥йсно такФ.

Ўироко практикую комб≥нац≥йн≥ вправи, а також вправи на зак≥нченн¤ речень.

ƒл¤ роботи в парах застосовую вправи, ¤к≥ мають форму д≥алогу. “ак≥ д≥алог≥чн≥ Їдност≥ мають здеб≥льшого п≥дстановчий характер. ƒл¤ б≥льш складних д≥алог≥в використовую ключов≥ слова.

ƒл¤ розвитку ум≥нн¤ усно або письмово висловлювати свою думку використовую вправи на виправленн¤ тверджень, уточненн¤ пов≥домлень, переказ або бес≥да на основ≥ прочитаного тексту, опис картин, д≥аф≥льм≥в, обговоренн¤ реальних життЇвих ситуац≥й (це под≥њ в клас≥, в школ≥, погода, спортивн≥ змаганн¤ тощо), коментуванн¤, композиц≥¤. ќргмомент проводжу по р≥зному, бо така форма ¤к бес≥да з черговим швидко набридаЇ учн¤м, ¤кщо використовувати ѓѓ систематично.

Ќа ранньому етап≥ вивченн¤ англ≥йськоњ мови широко застосовують гру.

÷е ≥ театрал≥зац≥¤ виконанн¤ певного комун≥кативного завданн¤ Ц зустр≥ч з ≥ноземцем, гра Ув поштуФ, Ув магазинФ ≥ т.д. ” молодших класах гра з л¤лькою, шити од¤г, накривати на ст≥л, влаштуванн¤ житла. Ўироко використовую театрал≥зац≥ю казок У–≥пкаФ, У“ри порос¤ткаФ, У“еремокФ тощо.

ƒосить широко застосовую в≥зуальн≥ методи унаочненн¤: предмети, картинки, малюнки, ≥м≥тац≥¤ д≥й, спец≥ально створюю ситуац≥њ, що демонструють взаЇмов≥дношенн¤ м≥ж обТЇктами.

я не в≥дмовл¤юсь в≥д такоњ форми роботи (при робот≥ над лексикою) ¤к заучуванн¤ сл≥в за словничком. «вичайно, що т≥льки така робота не забезпечуЇ формуванн¤ лексичних навик≥в, але може служити додатковим ≥ допом≥жним засобом закр≥пленн¤ сл≥в. ƒл¤ окремих сл≥в необх≥дно записувати транскрипц≥ю. ¬ результат≥ багаторазового повторенн¤ мовних зразк≥в з р≥зним лексичним наповненн¤м, мовний стереотип набуваЇ властивост≥ автоматизму. ѕри розвитку монолог≥чного висловленн¤ допустимим вважаю те, що монолог учн¤ повинен бути продуманим, п≥дготовленим, можлива опора на текст. „асто даю так≥ завданн¤ ¤к У”¤в≥ть соб≥, щоЕФ

—тавлю р≥зн≥ завданн¤: аргументувати свою в≥дпов≥дь, висловте задоволенн¤, уточн≥ть, погодьтес¤ з твердженн¤м, висловте незгоду з думкою партнера. Ќа уроц≥ стараюсь створити атмосферу загальноњ релаксац≥њ ≥ взаЇмноњ дов≥ри. ¬ невимушен≥й атмосфер≥ учень в≥дчуваЇ себе в≥льним ≥ р≥вноправним партнером, учн≥ не повинн≥ в≥дчувати страх за неправильн≥сть сказаного. Ќа уроках застосовую матер≥ал, що повТ¤заний з нашою крањною ≥з звича¤ми украњнського народу: У“радиц≥њ св¤ткуванн¤ р≥зних св¤тФ.

“есленко √алина ћихайл≥вна

"–обота вчител¤ ≥ноземноњ мови надзвичайно ц≥кава ≥ р≥зноман≥тна, адже щодн¤ потр≥бно познайомити д≥тей ≥з чимось новим, зробити њм ¤кийсь сюрприз, отже, ≥ дл¤ мене особисто кожний день приносить нов≥ знанн¤. я вдосконалююсь разом з≥ своњми д≥тьми."

√алина ћихайл≥вна на своњх уроках завжди застосовуЇ передов≥ технолог≥њ, тому вони часто стають нетрадиц≥йними, перетворюючись то на диспут, то на екскурс≥ю, то на ц≥каву гру. ѕолюбл¤Ї, аби д≥ти працювали в групах, що, безумовно, допомагаЇ ≥м навчатис¤, окр≥м ≥ноземноњ мови, ще ≥ мистецтву сп≥лкуванн¤, передавати досв≥д.

ўе з≥ школи вона мр≥¤ла стати саме вчителькою ≥ноземноњ мови, оск≥льки була "просто закохана" у свою, "до к≥сток англ≥йську, ¤ка њла, од¤галас¤, говорила ¤к англ≥йка, чим пом≥тно вир≥зн¤лас¤ з маси ≥нших вчител≥в." Ќе об≥йшлос¤ тут, звичайно ≥ без любов≥ до гуман≥тарних наук, ¤ку зараз √алина ћихайл≥вна прищеплюЇ своњм учн¤м.

«а 30 рок≥в учительськоњ практики свою роботу вона полюбила ≥ще б≥льше, до школи йде ≥з задоволенн¤м, говор¤чи, що вона стала нав≥ть не другим, а першим њњ домом.

"я люблю д≥тей, особливо розумних, рад≥ю њх усп≥хам, результатам. ≤ншого житт¤ та ≥ншоњ роботи дл¤ себе нав≥ть не у¤вл¤ю."

 рук √алина  азимир≥вна

"Ќамагаюс¤, аби до кожноњ дитини був ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д."

ќск≥льки, кожен учень - особист≥сть, то ≥ сп≥лкуЇтьс¤ √алина  азимир≥вна ≥з кожним ¤к ≥з особист≥стю, що допомагаЇ встановити дружн≥, в≥дверт≥ стосунки. ≤ сказати  це можна не лише про уроки ≥ноземноњ мови, адже ≥ охорона житт¤, ≥ медико-сан≥тарна п≥дготовка - кроп≥тка прац¤ √алини  азимир≥вни.

Ћюбить, аби все знаходилос¤ на своњх м≥сц¤х ≥ вимагаЇ цього не лише в≥д учн≥в, а, перш за все, в≥д самоњ себе. ѕевно зв≥дси ≥ беретьс¤ така потр≥бна дл¤ вчител¤ риса, ¤к тактовн≥сть. ј ще, - надзвичайна приск≥плив≥сть (≥ це - беззаперечний плюс) до виконанн¤ домашн≥х завдань, адже хоча 80% знань учень отримуЇ в школ≥, але ж й ≥нш≥ 20% потр≥бно здобути!

Ћюбить використовувати на вс≥х своњх уроках дидактичний, додатковий матер≥ал, унаочнювати ус≥ своњ слова, адже наочн≥сть - один ≥з найперших шл¤х≥в до кращого розум≥нн¤ ≥ засвоюванн¤.

Ќа останок, варто додати, що √алина  азимир≥вна - людина тонкоњ творчоњ натури, пише в≥рш≥.

ѕерепелиц¤ ћар≥¤ Ћеонт≥њвна

ўоб бути гарним викладачем, необх≥дно любити те, що викладаЇш ≥ тих кому викладаЇш

¬.  лючевський     

ѕерепелиц¤ ћ. Ћ. Ц спец≥ал≥ст першоњ категор≥њ. ¬ 1975 р. зак≥нчила ’арк≥вський ун≥верситет, факультет романо Ц германськоњ ф≥лолог≥њ, викладаю н≥мецьку мову в 6-11 класах.

¬сю роботу на уроках ≥ноземноњ мови будую зг≥дно вимог програми з ≥ноземноњ мови, що включаЇ реал≥зац≥ю практичних , виховних ≥ осв≥тн≥х ц≥лей. ѕрактична мета Ц це навчити учн≥в сп≥лкуванню ≥ноземною мовою у межах тематики, визначеною програмою, навчити читати нескладн≥ тексти ≥з словником ≥ без словника навчаю працювати на уроках ≥ самост≥йно, користуватис¤ дов≥дковою л≥тературою.

ќсв≥тн≥ й виховн≥ ц≥л≥ спри¤ють л≥нгв≥стичному розвитку учн≥в адже вони знайомл¤тьс¤ з ¤вищами, характерними  ¤к дл¤ р≥дноњ мови, так ≥ в≥дсутн≥ми в н≥й.

јнал≥зуючи ц≥ ¤вища, вони глибше усв≥домлюють р≥дну мову. Ќа уроках ≥ноземноњ мови знайомлю учн≥в з ≥стор≥Їю та географ≥Їю крањни, л≥тературою ,наукою; мистецтвом.

¬ивченн¤ ≥ноземноњ мови потребуЇ значних зусиль з боку учн≥в, формуЇ так≥ ¤кост≥, ¤к працьовит≥сть, наполеглив≥сть, уважн≥сть, самост≥йн≥сть, допитлив≥сть. ўоб дос¤гти практичноњ мети, на кожному кроц≥ поЇдную вс≥ види мовленнЇвоњ д≥¤льност≥: ауд≥юванн¤, говор≥нн¤, читанн¤ ≥ письмо. Ќайкращого результату дос¤гаю, провод¤чи так зван≥ нестандартн≥ уроки п≥сл¤ кожноњ теми. ÷е так≥ види роботи: урок-конференц≥¤, урок-диспут, дискус≥¤, урок-подорож,  ¬ , в≥кторина, урок-показ знань та ≥нш≥. ћета таких урок≥в-в≥дпрацювати навички та вм≥нн¤ учн≥в, ¤к≥ були набут≥ п≥д час вивченн¤ теми /усне мовленн¤-читанн¤ -письмо-ауд≥юванн¤/.

”чн≥ допомагають у п≥дготовц≥ наочних пос≥бник≥в до уроку, п≥дбирають л≥тературу.

“ак≥ уроки добре проводити у творчих групах. ј вони п≥двищують в≥дпов≥дальн≥сть учн≥в п≥д час колективноњ роботи. “а ≥ сам≥ уроки подобаютьс¤ учн¤м, бо вони теж бачать своњ результати у вивченн≥ ≥ноземноњ мови.