|
|
|
|
Школу називають другою домівкою. І це справді так. Адже саме тут діти проводять велику частину життя. Сюди вони приходять малюками, крок за кроком просуваються сходинками, які ведуть у світ чарівного, прекрасного – у країну Знань. Тут проходить дитинство, юність. Тут вони вчаться дружбі і взаєморозумінню, самоповазі відвертості, тут відкриваються їх душі й серця для першого кохання... Тому і не дивно, що шкільні роки залишають найяскравіші, хвилюючі спогади, надихаючи до творчості... Твори учнівМоя рідна школаРідна школа… Пройшло вже 10 років з того часу, коли ми вперше переступили її поріг. Тоді очі наші світилися цікавістю і дитячим захопленням. Ми навіть не здогадувалися, що школа стане нашою другою домівкою. Саме в школі ми навчилися писати, читати, рахувати, ми навчилися жити. Адже з першого класу вчителі намагалися прищепити нам не тільки знання з різноманітних наук, а й частину своєї душі. Вони вкладали в наші душі добро, ласку, справедливість, чесність, розум. І гадаю їх старання не були марними. В школі пройшла велика частина нашого життя. І хоча час минає, ніхто з нас не пожалкує цих чудових навчальних років. У нашій другій домівці ми знайомилися з друзями і сварилися з ними, раділи, отримували п'ятірку за відповідь, і сумували через двійку. В стінах школи ми навчилися думати, висловлювати свої почуття, навчилися помилятися і виправляти ці помилки. Саме тут ми виховували свою силу волі, терпіння, мужність. І ось ми вже не діти, а дорослі люди, перед якими стоїть важливий вибір свого майбутнього. Незабаром пролунає останній дзвоник і шкільне життя залишиться позаду. Та кожен з теплотою і любов’ю буде згадувати про найкращі шкільні дні, сповнені радістю і щастям. І як би не склалися наші долі, куди б не розвели життєві шляхи, ми завжди будемо пам’ятати своїх однокласників, учителів, свій клас, свою рідну школу. учениця 11-В класу Моя рідна школаЯ живу у великому місті. В ньому знаходиться багато різноманітних навчальних закладів. Це університети, інститути, технікуми, школи. В цих навчальних закладах навчається вся молодь міста Полтави. Я навчаюсь в середній школі номер тридцять вісім. Це нова школа, вона збудована десять років тому. Моя школа – це великий сучасний комплекс. Коли сім років тому мама вперше привела мене до школи, я був дуже вражений. Мені сподобалися великі світлі класи, широкі коридори. І я її полюбив. Полюбив і своїх однокласників, з якими я ділю всі свої радості і печалі. У нашій школі багато гарних учителів, вони вчать нас бути добрими, щирими, справедливими. З кожним роком наша школа стає кращою. І всі учні школи дбають про неї. Біля школи з’являються газони, клумби, за якими доглядають усі школярі. Я пишаюсь, що вчусь саме в цій школі. Учень 7-В класу Мій улюблений предметІсторію України я почав вивчати у п'ятому класі. Цей предмет мене відразу дуже зацікавив. Цікаво слухати на уроці розповіді нашого вчителя Хлєбнікової Наталії Володимирівни про минуле українського народу. У моїй уяві поставали подвиги мужніх козаків, які хотіли бачити вільною Україну. Я дізнався, що столицею козаків була Запорізька Січ. Звідси Запорізьке Військо робило походи по Чорному морю проти своїх запеклих ворогів. На уроках історії правдиво розповідає учитель розповідає про боротьбу українського народу за незалежність, про переможні битви та поразки. Я вважаю, що кожна людина повинна знати і вивчати історію свого народу. Адже ще в сиву давнину люди знали про зв'язок минулого, сучасного і майбутнього. Вивчаючи історію України, я зрозумів, як потрібно любити рідний край і захищати його в годину небезпеки. Уроки історії вчать нас любити свій народ, його славетну історію, вірити у розквіт України. Тому цей предметі є моїм найулюбленішим. Учень 6-Г класу Моя рідна школаПідростає людина. Світлого вересневого ранку маленький громадянин з букетом квітів і ранцем іде до школи, щоб скористатися своїм правом на освіту. Так відбулося і в моєму житті. Здається, зовсім недавно перший дзвінок, а скільки спогадів, скільки пригод пригадую я. Згадую першу вчительку, перший диктант і першу оцінку. А яка гарна наша школа! Скоро їй виповниться десять років. За цей час багато класів стали затишними та красивими, а в деяких навіть з’явилося нове обладнання. І це все для того, щоб ми старанно вчилися. Здобували повноцінну освіту. учениця 6-А класу Моя рідна школаЯ навчаюсь в 38 середній школі. 1 вересня 1995 року я вперше переступив поріг рідної школи. Пам’ятаю, що тоді на подвір’ї школи було багато школярів, святково одягнених і море квітів. Моя перша вчителька Олена Володимирівна зустріла нас привітно. Спочатку було страшнувато, адже друзі пішли в інші класи, поруч не було батьків. Але я швидко познайомився з своїми однокласниками. Так розпочалося моє шкільне життя. Школа у нас велика, простора. В ній є багато класних кімнат, кабінетів, спортзал, майстерня, бібліотека, буфет. Особливо красиво у школі 1 вересня, коли все прибрано, відремонтовано. Подвір’я школи теж чисте. Зеленіють навколо неї білокорі берізки. Прикрашають подвір’я клумби квітів. Працюють у школі багато гуртків: художньої самодіяльності, фотогурток, по волейболу та інші. Мені подобається учителі, що викладають у нашому класі. Я хочу, щоб моя школа була найкрасивішою з усіх. учень 6-Б класу |
